Джованні I Орсіні
Джованні I Орсіні (італ. Giovanni Orsini, грец. Ιωάννης Α΄ Ορσίνι; д/н — 1317) — пфальцграф Кефалонії та Закінфу в 1304—1317 роках.
| Джованні I Орсіні | |
|---|---|
.jpg.webp) | |
| Народився | 13 століття |
| Помер |
1317 Кефалінія |
| Титул | граф |
| Посада | Count palatine of Cephalonia and Zanted |
| Рід | Орсіні |
| Батько | Ріккардо Орсіні |
| У шлюбі з | Maria Angelina Komnene Doukainad |
| Діти | Миколай Орсіні, Іоанн II Орсіні, Guy Orsinid і Margaret Orsinid |
 | |
Життєпис
Походив з римського шляхетського роду Орсіні. Син пфальцграфа Ріккардо I. У 1292 року за рішенням батька пошлюбив доньку епірського деспота Никифора I Комнін Дуки, яка деякий час до того перебувала на Кефалонії як заручниця. Це викликало обурення Никифора I. У 1295 році перебралася до двору епірського деспота. Там Джованні так здружився зі своїм тестем, що той дарував йому у володіння острів Лефкаду та пообіцяв подарувати сусідній острів Ітака, але не встиг цього зробити.
1304 року після загибелі батька повертається на Кефалонію, де став пфальцграфом. Невдовзі до нього стала позиватися мачуха Маргарет де Віллардуен, яка вимагала маєток Каточі в Епірі і 100 тис. гіперпіронів. Спочатку ахейский князь Філіп I виніс рішення на користь Джованні, особливо після того як той 7 квітня 1304 року подарував князю 3656 гіперперонів і склав оммаж. Тоді Маргарет звернулися за допомогою до бальї Ніколи III де Сент-Омеру. Зрештою було досягнуто угоду, за якою Орсіні заплатив Маргарет де Віллардуен 20 тис. гіперперонів.
Невдовзі погиркався з Ніколою III де Сент-Омер, своїм шваргом, який став нехтувати дружиною, а потім запроторив у своєму замку. Тоді Джованні I організував її викрадення і втечу на Кефалонію.
Водночас у 1304 році за наказом Карла II, короля Неаполю, долучився до військової кампанії проти Епірського деспотату, де намагався посадити на трон свого сина Філіппа Тарентського. З перерами бої тривали до 1307 року.
1315 року втрутився за суперечку за спадок Ахейського князівства, підтримавши претендента інфанта Фернандо Майорканського. 1316 року Джованні Орсіні перейшов на бік княгині Матильди де Ено, на боці якої відзначився у вирішальній битві біля Маноласи. Невдовзі за цим за деякими свідченнями отруїв князя Людовика Бургундського.
Помер Джованні Орсіні 1317 року. Йому спадкував старший Нікколо.
Джерела
- Nicol, Donald MacGillivray. (2010), The Despotate of Epiros 1267—1479: A Contribution to the History of Greece in the Middle Ages, Cambridge University Press. — ISBN 978-0-521-13089-9.