Джованні I Партичипаціо

Джованні I Партичипаціо (італ. Giovanni I Participazio) (? — 836) — 12-й венеціанський дож.

Джованні I Партічипаціо
італ. Giovanni I Participazio
Джованні I Партічипаціо
12-й дож
Початок правління:	829 рік
Кінець правління:	836 рік
Попередник:	Джустіньяно Партічипаціо
Наступник:	П'єтро Традоніко
Дата народження:	8 століття
Країна:	Венеціанська республіка
Дата смерті:	836[1]
Місце смерті:	Градо

Герб Джованні I Партичипаціо

Молодший син Анджело Партічипаціо. Також як і його брат, отримав титул дожа у спадок без процедури вибору. Його правління було коротким, повним інтриг і змов. Родина Обелеріо прагнула зламати можливу монархію, передумови до утворення якої були після трьох поспіль представників родини Партічипаціо.

Антенорео Обелеріо, що правив до 809 року, повернувся до Венеції, після свого двадцятирічного перебування в Константинополі. Зі своїми прихильниками він зажадав для себе титул дожа. Джованні вдалося убити Обелеріо. Після цієї події дож мусив сховатися в Лотарингії, оскільки до влади в результаті народного повстання прийшов трибун Каросо. Правління трибуна продовжувалося всього декілька місяців, родина Партічіпаціо влаштувала переворот.

Після повернення, правління Джованні I тривало не довго. Одного разу увечері 29 червня 836 року, благородні громадяни Венеції, обурені діями родини Партічіпаціо влаштували засідку на дожа біля виходу з церкви Святого Петра в Оліволо. Вони заарештували його, поголили наголо і змусили його прийняти духовний сан.