Джон Бенвілл
Джон Бенвілл (англ. John Banville) ірландський письменник і сценарист. Його роман The Book of Evidence (1989) був претендентом на Букерівську премію, і отримав нагороду Guinness Peat Aviation. його вісімнадцятий роман, The Sea, виграв Букерівську премію у 2005. Іноді він пише під відкритим псевдонімом Бенджамін Блек (Benjamin Black).
Джон Бенвілл | ||||
---|---|---|---|---|
John Banville | ||||
Псевдо | Benjamin Black | |||
Народився |
8 грудня 1945 (76 років) Вексфорд, Ірландія | |||
Країна | Ірландія | |||
Національність | ірландець | |||
Діяльність | прозаїк | |||
Alma mater | Міжнародна письменницька програмаd | |||
Мова творів | англійська | |||
Роки активності | 1970 — тепер. час | |||
Жанр | роман | |||
Magnum opus | The Book of Evidenced, Ghosts, Eclipse, Shroudd, The Sea, The Infinitiesd і Ancient Lightd | |||
Членство | Aosdánad, Американська академія мистецтв і наук і Королівське літературне товариство | |||
Премії | Букерівська премія (2005) | |||
Сайт: john-banville.com | ||||
| ||||
Джон Бенвілл у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах |
Бенвілл відомий своєю чіткою і холодною прозою, майстерністю, що нагадує Набокова, та чорним гумором своїх загалом іронічних героїв. Він заявляв про намагання надати своїй прозі «того типу щільності і густини, які є в поезії».[1]
Біографія
Бенвілл народився в Вексфорді, Ірландія. Його батько працював в гаражі, і помер, коли Бенвіллу тільки виповнилося тридцять. Його мати була хатньою господаркою. Він наймолодший з трьох дітей. Його старший брат Вінсент також письменник, і видавався під ім'ям Вінсент Лоуренс та власним. Його сестра Вонні Бенвілл-Еванс[2] автор дитячих романів та спогадів[3] про зростання в Вексфорді.
Бенвіл отримав освіту в школі Christian Brothers та Вексфордському коледжі святого Петра. Хоча він і мав намір стати художником і архітектором, він не відвідував університет[4]. Пізніше Бенвілл казав, що це «Велика помилка. Я мав вчитися. Мені шкода, що я не отримав цих чотирьох років пияцтва та закоханностей. Але я хотів бути подалі від моєї сім'ї. Я хотів бути вільним.»[5]. Після навчання він працював службовцем в авіакомпанії Aer Lingus, що дозволило йому подорожувати з великими знижками. Він використав ці переваги для подорожей в Грецію та Італію. Протягом 1968-69 років він жив в Сполучених Штатах. Після повернення до Ірландії він став помічником редактора в Irish Press, і з часом отримав підвищення до головного помічника редактора. Його перша книга, Long Lankin, була опублікована в 1970.
Примітки
- Steinberg, Sybil."Who Is John Banville?". Publishers Weekly, July, 1995. Retrieved on 21 January 2007.
- VOnnie Banville Evans Homepage
- Evans, Vonnie Banville (1994). The House in the Faythe. Dublin: Code Green. ISBN 9781907215124.
- http://marksarvas.blogs.com/elegvar/the_john_banville_interview/
- Irish Examiner; 5 September 2009
Посилання
- Дар'я Кучеренко. Букерівські лауреати, яких у нас видали — Друг читача, 24.02.2016