Джон Ґрін

Джон Майкл Ґрін (англ. John Michael Green; нар. 24 серпня, 1977) — американський письменник, який пише молодіжні романи, відеоблогер на YouTube.

Джон Майкл Ґрін
John Michael Green
Ґрін на конференції VidCon у червні 2014
Ім'я при народженні англ. John Michael Green
Народився 24 серпня 1977(1977-08-24) (44 роки)
Індіанаполіс, Індіана
Громадянство  США
Діяльність письменник, критик
Alma mater Кеньйон-коледжd, Школа Індіан Спрінгсd і Lake Highland Preparatory Schoold
Мова творів англійська
Роки активності 2005 —дотепер
Жанр молодіжна література
роман виховання
Magnum opus У пошуках Аляски, Досить Катрінd, Паперові міста, Най сніжитьd, Віл Грейсон, Віл Грейсонd, Провина зірок і Черепахи до самого низу
Членство Vlogbrothersd і Green brothersd
Конфесія Єпископальна церква
Брати, сестри Генк Ґрінd
У шлюбі з Сара Уріст Ґрін
Діти Генрі Ґрін, Еліс Ґрін
Автограф
Премії Премія Майкла Л. Принца
(2006 «У пошуках Аляски»)
Премія Едгара Алана По
(2008 «Паперові міста»)
Сайт: johngreenbooks.com
 Джон Ґрін у Вікісховищі

Дитинство та юність

Письменник народився у серпні 1977 року на Середньому Заході Америки, у густонаселеній столиці штату Індіана - Індіанополісі. Через 3 місяці після народження сина Майк та Сідні Ґрін у пошуках кращого місця проживання перебрались до штату Мічиган, а звідти — до Алабами. Молода сім'я поселилася в штаті Флорида. В Орландо Джон Ґрін відправився до підготовчої школи «Хайленд».

Після сімейство повернулось до Алабами, де підлітка прийняли до «Індіан Спрінгс Скул», що знаходиться у передмісті Бірмінгему. Навчання Джона Ґріна завершилось у «Кеньйон-Коледж» в 2000 році. Молодому літератору вручили першу нагороду: диплом з релігіознавства та англійської літератури.

Літературна кар'єра

Після закінчення коледжу 23-літній Джон Ґрін півроку працював у дитячій лікарні у якості помічника капелана. Він планував отримати сан єпископального священика, але важкі страждання дітей надихнули Джона Майкла на літературний шлях.

Письменницька біографія Джона Ґріна розпочалась у Чикаго, куди він переїхав після роботи у лікарні. Молодий літератор почав працювати в журналі Booklist на посаді помічника редактора. Він займався написанням рецензій до белетристики.

У результаті плідної праці талановитий Джон Ґрін почав робити регулярні рецензії для щотижневої газети «Нью-Йорк Таймс», а для місцевої радіостанції автор писав оригінальні есе. У Чикаго Джон Ґрін розпочав роботу над своїм першим романом, який називався «У пошуках Аляски». Завершив роботу над книгою вже в Нью-Йорку, де жив із дружиною Сарою 2 роки. Роман побачив світ у 2005 році. Це підліткова історія, натхненна часом навчання в бірмінгемській школі.

Книга швидко стала популярною. Уже 2006 року письменник став лауреатом премії Майкла Л. Принца за свій дебютний роман «У пошуках Аляски»,[1] а у січні 2012 року його черговий роман «Провина зірок» визнали найкращим бестселером за версією «Нью-Йорк Таймс» .[2] Екранізація книги побачила світ у 2014 році. Ґрін також потрапив до списку 100 найвпливовіших людей світу 2014 року за версією журналу «Тайм».[3]

Другий роман великого письменника — «Досить Катрін». Він вийшов в 2006 році. Вважається менш успішною роботою автора. У наступному році Джон Ґрін випустив збірник історій «Най сніжить. Три романтичні історії на свята». До книги ввійшли невеликі оповідання про пригоди підлітків під час Різдва.

Ґрін відомий своєю діяльністю в YouTube. У 2007 році він запустив канал VlogBrothers, який веде разом із братом Генком Ґріном. З того часу Ґрін започаткував багато проектів, як-от Project for Awesome та VidCon, та загалом створив із братом 11 каналів різної тематики, в тому числі навчальний канал Crash Course з короткими відеолекціями про літературу, історію та науку.[4].

Твори

Романи

Оповідання
  • «Приблизна вартість любові Керолайн» (англ. The Approximate Cost of Loving Caroline, 2006)
  • «Великий американський Морп» (англ. The Great American Morp, 2007)
  • «Дивак Гік» (англ. Freak the Geek, 2009)
  • «Причини» (англ. Reasons, 2011)
  • «Двічі за викликом» (англ. Double on Call, 2012)

Інше
  • Thisisnottom (2009), інтерактивний роман-загадка.[5][6]
  • Zombicorns (2010), онлайн новела про зомбі.[7]
  • The War for Banks Island (2012), продовження Zombiecorns, яке розсилається електронною поштою тим, хто пожертвував гроші на проект P4A.[8][9]
  • The Sequel, незавершений роман, який став основою для роману «Провина зірок». Перші 6000 слів можна отримати поштою, якщо зробити пожертву на користь проекту P4A.
  • Блогери почали використати термін «поштовх Джона Ґріна». Так називають ефект, яким супроводжується свіжий пост література у Твіттері: після висловлювання автора відмічають різкий стрибок продажу його книг.
  • В 2015 році Джон Ґрін потрапив до рейтингу «Форбс» як найбільш вискооплачуваний автор. Його річний дохід складає $9 млн.

Екранізації робіт

Улітку 2014 року на екранах кінотеатрів Америки з'явилась екранізація роману «Винні зірки». Головних персонажів зіграли актори Шейлін Вудлі та Енсел Елгорт.

В 2015 році кінокомпанія «Двадцяте Століття Фокс» зняла фільм, в основу якого покладено роман Джона Ґріна «Паперові міста». Прем'єра відбулась у червні. Головні ролі у кінокартині виконали Кара Делевінь та Нат Вульф, які зіграли Марго та К'ю.

Українські переклади
  • Джон Ґрін. Провина зірок. — К. : КМ-Букс, 2015. — 288 с. — ISBN 978-966-923-022-5.
  • Джон Ґрін. Паперові міста. — К. : КМ-Букс, 2015. — 320 с. — ISBN 978-966-923-016-4.
  • Джон Ґрін. В пошуках Аляски. — К. : КМ-Букс, 2016. — 288 с. — ISBN 978-617-7409-29-7.
  • Джон Ґрін. Досить Катрін. — К. : КМ-Букс, 2017. — 280 с. — ISBN 978-617-7498-86-4.
  • Джон Ґрін, Морін Джонсон, Лорін Міракл. Най сніжить. Три романтичні історії на свята. — К. : КМ-Букс, 2017. — 304 с. — ISBN 978-617-7498-23-9.
  • Джон Ґрін. Черепахи аж до низу. — К. : КМ-Букс, 2018. — 296 с. — ISBN 978-617-7535-90-3.

Громадська діяльність

У 2018 р. підписав звернення Американського ПЕН-центру на захист українського режисера Олега Сенцова, політв'язня у Росії[10].

Примітки
  1. «Michael L. Printz Winners and Honor Books». YALSA. American Library Association. Retrieved March 8, 2013.
  2. Best Sellers - Children's Chapter Books. The New York Times. 29 січня 2012.
  3. John Green | TIME.com. Time Magazine. Процитовано 25 квітня 2014.
  4. Alter, Alexandria (14 травня 2014). John Green and His Nerdfighters Are Upending the Summer Blockbuster Model. The Wall Street Journal. Процитовано 16 травня 2014.
  5. Thisisnottom thisisnottom.com
  6. Thisisnotforums — The Unofficial Thisisnottom Forums Архівовано 18 грудня 2014 у Wayback Machine. thisisnotforums.com
  7. «Didn't get your chance to get your hands on John Green's Zombie Apocalypse Novella?» Архівовано 12 квітня 2013 у Wayback Machine.. EffYeahNerdFighters.com.
  8. John Green's NEW Exclusive Zombie Short Story eBook PRE-ORDER. DFTBA Records LLC. Архів оригіналу за грудень 15, 2011. Процитовано жовтень 23, 2014.
  9. John Green (15 серпня 2012). I just finally finished THE WAR FOR BANKS ISLAND, the stupid (and very bad) zombie apocalypse story that's six months late. Twitter.com. Процитовано 16 вересня 2012.
  10. Письменники Рушді, Франзен і Етвуд просять Путіна відпустити Сенцова // BBC, 07.06.2018

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.