Джорджо Манганеллі
Джо́рджо Мангане́ллі (італ. Giorgio Manganelli, 15 листопада 1922, Мілан, Італія — 28 травня 1990, Рим, Італія) — італійський письменник, перекладач, журналіст, літературознавець. Є одним з провідних теоретиків літературного напрямку неоавангард.
Джорджо Манганеллі | ||||
---|---|---|---|---|
Giorgio Manganelli | ||||
Ім'я при народженні | Джорджіо Манганеллі | |||
Народився |
15 листопада 1922 Мілан, Італія | |||
Помер |
25 травня 1990 (67 років) Рим, Італія | |||
Громадянство | Італія | |||
Національність | італієць | |||
Діяльність | прозаїк, романіст, есеїст, перекладач | |||
Alma mater | Павійський університет | |||
Мова творів | італійська | |||
Напрямок | неоавангард | |||
Magnum opus |
Hilarotragedia (1964), La letteratura come menzogna (1967), Centuria: cento piccoli romanzi fiume (1979) | |||
Нагороди | премія Віареджо (1979) | |||
|
Біографія
Народився Джорджо Манганеллі 15 листопада 1922 року у Мілані. Він був одним з лідерів авангардистського руху 1960-х в організації Gruppo 63. Писав у стилі бароко та експресіонізму.[1] Був атеїстом.[2]
Манганеллі переклав твори Едгара Аллана По, Т. С. Еліот, Генрі Джеймса, Еріка Амблера, О. Генрі, Езра Паунд, Роберта Луїса Стівенсона, Байрона тощо.
Він опублікував експериментальний твір художньої літератури Hilarotragedia в 1964 році, в той час, коли він був членом Gruppo 63. Твір Centuria: cento piccoli romanzi fiume здобув премію Віаредджіо; його переклав англійською мовою в 2005 році Генрі Мартін. Agli dèi ulteriori містить зв'язану колекцію коротких творів, включаючи обмін листами між Гамлетом та принцесою Клівською і завершується статтею про мову мертвих.
Помер Джорджо Манганеллі у Римі в 1990 році. Італо Кальвіно називав його «письменником на відміну від будь-якого іншого», невичерпним і непереборним винахідником у грі мови та ідей.[3]
Нагороди та премії
- 1979 — Премія Віареджо за Centuria: cento piccoli romanzi fiume.
Творчість
- Hilarotragedia (1964)
- La letteratura come menzogna (1967)
- Nuovo commento (1969)
- Agli dèi ulteriori (1972)
- Lunario dell'orfano sannita (1973)
- Cina e altri orienti (1974)
- In un luogo imprecisato (1974)
- A e B (1975)
- Sconclusione (1976)
- Pinocchio: un libro parallelo (1977)
- Cassio governa a Cipro (1977)
- Centuria: cento piccoli romanzi fiume (1979)
- Amore (1981)
- Angosce di stile (1981)
- Discorso dell'ombra e dello stemma (1982)
- Dall'inferno (1985, n.ed. 1998)
- Tutti gli errori (1986)
- Laboriose inezie (1986)
- Rumori o voci (1987)
- Salons (1987)
- Improvvisi per macchina da scrivere (1989)
- Antologia privata (1989)
- Encomio del tiranno (1990)
- La palude definitiva (1991)
- Il presepio (1992)
- Esperimento con l'India (1992)
- Il rumore sottile della prosa (1994)
- La notte (1996)
- Le interviste impossibili (1997)
- De America (1998)
- Contributo critico allo studio delle dottrine politiche del '600 italiano (1999)
- Il vescovo e il ciarlatano (2001)
- La penombra mentale. Interviste e conversazioni 1965—1990 (2001)
- L'infinita trama di Allah. Viaggi nell'Islam 1973—1987 (2002)
- L'impero romanzesco (2003)
- UFO e altri oggetti non identificati (2003)
- Il romanzo inglese del Settecento (2004)
- La favola pitagorica. Luoghi italiani (2005)
- Tragedie da leggere. Tutto il teatro (2005)
- L'isola pianeta e altri settentrioni (2006)
- Poesie (2006)
- Un'allucinazione fiamminga (2006)
- Mammifero italiano (2007)
- Vita di Samuel Johnson (2008)
- Circolazione a più cuori. Lettere familiari (2008)
- Ti ucciderò, mia capitale (2011)
Примітки
- Angelo Colombo, Delphine Bahuet-Gachet (2009) Dino Buzzati d'hier et d'aujourd'hui: À la mémoire de Nella Giannetto, p.229.
- Giorgio Manganelli, Fausta Chiaruttini, Circolazione a più cuori: lettere familiari, Aragno, 2008, p. 191.
- Jean Stein 'Back Matter' 'Grand Street No.59, Time (Winter, 1997)
Посилання
- «Група 63» // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — А — Л. — С. 246.
- Encyclopedia Britannica article
- Біографія на італ. мові