Джордж Вестінгауз

Джордж Вестінгауз (англ. George Westinghouse; 6 жовтня 1846 — 12 березня 1914) — американський промисловець, інженер та підприємець, засновник компанії «Вестінгауз Електрик».

Джордж Вестінгауз
George Westinghouse
Народився 6 жовтня 1846(1846-10-06)
Централ-Бридж (Нью-Йорк)
Помер 12 березня 1914(1914-03-12) (67 років)
Нью-Йорк
Поховання Арлінгтонський Національний Цвинтар
Громадянство США
Національність американець
Діяльність підприємець, інженер, винахідник
Alma mater Юніон Коледж
Знання мов англійська[1]
Автограф
Нагороди Медаль Джона Фріца (1906)
Медаль Едісона (1911)

Життєпис

Народився 6 жовтня 1846 в Централ-Бриджі (Нью-Йорк). Нащадок родини російських аристократів фон Вестінгауз; його батько був власником машинного цеху, талановитим винахідником та бізнесменом; отримав шість патентів на сільськогосподарські механізми[2].

Найбільш значущими винаходами Джорджа Вестінгауза варто вважати роботи в області гальмівних систем залізничного рухомого складу.

Вестінгауз сконструював гальмо, що спрацьовує під тиском пари, а потім перше повітряне залізничне гальмо (патент отримав 1869 року). 1872 року Вестінгауз ввів автоматичне керування гальмом, після чого створив компанію з виробництва гальм, організував їх впровадження на рухомому складі пасажирського, пізніше товарного парку, і експлуатацію в США, а потім у Західній Європі та Росії. У другій половині XX століття гальмо Вестінгауз став використовуватися на комерційних автомобілях. Фактично пневматичні гальмівні системи сучасних великих автобусів, вантажівок та автопоїздів — вдосконалена версія гальма Вестінгауз.

Джорджу Вестінгаузу належать роботи в області нової системи сигналізації на залізницях, винахід методу демпфування ударів при зіткненнях вагонів на початку руху потягу і при його зупинці.

Крім того, Вестінгауз розробив способи безпечного транспортування природного газу по трубах на великі відстані, удосконалив електричний трансформатор. У 1893 році електромережа Вестінгауз висвітлювала Всесвітню виставку в Чикаго, а в 1894 році 10 електрогенераторів конструкції Ніколи Тесли були встановлені компанією Вестінгауза на новій гідроелектростанції Ніагарського водоспаду. У цей період Джордж Вестінгауз активно співпрацює в області змінного струму з сербським винахідником і всіляко його підтримує. Завдяки чому отримує свої найбільш значні патенти в області змінного струму і виявляється втягнутим в патентну війну з компанією Едісона, яка отримала назву «війна струмів», що закінчилася тільки після злиття і утворення «General Electric».

Серед інших значних винаходів Вестінгауза:

  • трамвайний тяговий електродвигун ;
  • електроприводні гальма для метро, що забезпечує швидку і безпечну зупинку потяга;
  • електрифікований локомотив (електровоз) ;
  • амортизатор для підвіски автомобіля.

Всього винахідник зареєстрував понад 400 патентів.

У 1910 році Вестінгауз став президентом Американського товариства інженерів — механіків.

Доробок

Патенти

Література

  • American Society of Mechanical Engineers, Transactions of the American Society of Mechanical Engineers. The electrification of Railways, G. Westinghouse. Page 945+.
  • Fraser, J. F. (1903). America at work. London: Cassell. Page 223+.
  • Leupp, Francis E. (1918). George Westinghouse; his life and achievements Boston: Little, Brown and Company.
  • Hubert, P. G. (1894). Men of achievement. Inventors. New York: Charles Scribner's Sons. Page 296+.
  • Jonnes, Jonnes (2003). Empires of Light: Edison, Tesla, Westinghouse, and the Race to Electrify the World. New York: Random House. ISBN 978-0-375-75884-3
  • Klein, Maury (2009). The Power Makers: Steam, Electricity, and the Men Who Invented Modern America. New York: Bloomsbury Press. ISBN 978-1596916777
  • Moran, Richard (2002). Executioner's Current: Thomas Edison, George Westinghouse, and the Invention of the Electric Chair New York: Alfred A. Knopf. ISBN 978-0-375-72446-6
  • New York Air Brake Company. (1893). Instruction book. 1893.
  • Prout, Henry G. A Life of George Westinghouse.
  • Westinghouse Air Brake Company. (1882). Westinghouse automatic brake. (ed., Patents on Page 76.)

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.