Джо Джо Вайт
Джозеф Генрі «Джо Джо» Вайт (англ. Joseph Henry White, 16 листопада 1946, Сент-Луїс, Луїзіана — 16 січня 2018, Бостон, Масачусетс) — американський професіональний баскетболіст, що грав на позиції розігруючого захисника за декілька команд НБА, зокрема за «Бостон Селтікс», яка навіки закріпила за ним ігровий №10. Гравець національної збірної США. Дворазовий чемпіон НБА. Олімпійський чемпіон 1968 року.
| Джо Джо Вайт | |||||||||||||||||||||||||
| Jo Jo White | |||||||||||||||||||||||||
 Вайт, 2008 | |||||||||||||||||||||||||
| Завершив кар'єру | |||||||||||||||||||||||||
| Розігруючий захисник | |||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | |||||||||||||||||||||||||
| Зріст: | 190 см | ||||||||||||||||||||||||
| Вага: | 89 кг | ||||||||||||||||||||||||
| Громадянство: |  США | ||||||||||||||||||||||||
| Народився: | 16 листопада 1946, Сент-Луїс, Міссурі, США[1][2][3] | ||||||||||||||||||||||||
| Помер: | 16 січня 2018, Бостон, США | ||||||||||||||||||||||||
| Коледж: | Канзас (1965–1969) | ||||||||||||||||||||||||
| Драфт: | 1 раунд / 9 номер, 1969 рік, «Бостон Селтікс» | ||||||||||||||||||||||||
| Статистика в НБА | |||||||||||||||||||||||||
| Очки: | 14399 (17,2 за гру) | ||||||||||||||||||||||||
| Підбирання: | 3345 (4,0 за гру) | ||||||||||||||||||||||||
| Передачі: | 4095 (4,9 за гру) | ||||||||||||||||||||||||
| Виступав за команди | |||||||||||||||||||||||||
«Бостон Селтікс» (1969—1979) | |||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||
| Баскетбольна Зала Слави | |||||||||||||||||||||||||
|
jojowhite10.com | |||||||||||||||||||||||||
|
| |||||||||||||||||||||||||
 Джо Джо Вайт у Вікісховищі | |||||||||||||||||||||||||
2015 року введений до Баскетбольної Зали слави (як гравець).
Ігрова кар'єра
На університетському рівні грав за команду Канзас (1965–1969). 1968 року завоював золоту медаль Мехіко у складі олімпійської збірної США.[4]
1969 року був обраний на драфті футбольною командою «Даллас Ковбойс»,[5] а також у першому раунді драфту НБА під загальним 9-м номером командою «Бостон Селтікс».[6] Професійну кар'єру розпочав 1969 року виступами за тих же «Бостон Селтікс», проте перед тим відслужив певний час у морській піхоті США. Згідно закону його термін строкової служби мав складати 2 роки, однак втручання генерального менеджера «Селтікс» Реда Ауербаха дозволило Вайту розпочати професійну кар'єру в сезону 1969-70. Захищав кольори команди з Бостона протягом наступних 10 сезонів.
За підсумками свого дебютного сезону був включений до першої збірної новачків НБА. З 1971 по 1977 рік брав участь у матчах всіх зірок НБА. 1974 року виграв з командою титул чемпіона НБА, перемігши у фіналі «Мілуокі Бакс» з Карімом Абдул-Джаббаром та Оскаром Робертсоном у складі. Наступного року допоміг команді дійти до фіналу Східної конференції.[7] 1976 року вдруге став чемпіоном НБА, коли «Бостон» обіграв у фіналі «Фінікс». П'ятий матч серії, який закінчився перемогою «Селтікс» в трьох овертаймах, часто називають «найвеличнішим матчем в історії».[8][9] За фінал 1976 року Вайт був удостоєний нагороди найціннішого гравця.[10]
Протягом наступних п'яти сезонів Вайт брав участь у всіх матчах сезону, встановивши рекорд клубу з 488 зіграних матчів поспіль.[11] Отримавши травму протягом сезону 1977-78,[12] так і не зміг відновити свою зіркову форму.
З 1979 по 1980 рік також грав у складі «Голден-Стейт Ворріорс».
Останньою ж командою в кар'єрі гравця стала «Канзас-Сіті Кінгс», до складу якої він приєднався 1980 року і за яку відіграв один сезон.
Статистика виступів
| Скорочення | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| GP | Ігор провів | GS | Ігор у стартовій п'ятірці | MPG | Хвилин за гру |
| FG% | Відсоток влучень з гри | 3P% | Відсоток триочкових | FT% | Відсоток штрафних кидків |
| RPG | Підбирань за гру | APG | Результативних передач за гру | SPG | Перехоплень за гру |
| BPG | Блокшотів за гру | PPG | Очок за гру | Жирний | Особистий рекорд |
Регулярний сезон
| Сезон | Команда | GP | GS | MPG | FG% | 3P% | FT% | RPG | APG | SPG | BPG | PPG |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1969–70 | «Бостон Селтікс» | 60 | – | 22.1 | .452 | – | .822 | 2.8 | 2.4 | – | – | 12.2 |
| 1970–71 | «Бостон Селтікс» | 75 | – | 37.2 | .464 | – | .799 | 5.0 | 4.8 | – | – | 21.3 |
| 1971–72 | «Бостон Селтікс» | 79 | – | 41.3 | .431 | – | .831 | 5.6 | 5.3 | – | – | 23.1 |
| 1972–73 | «Бостон Селтікс» | 82 | – | 39.6 | .431 | – | .781 | 5.0 | 6.1 | – | – | 19.7 |
| 1973–74† | «Бостон Селтікс» | 82 | – | 39.5 | .449 | – | .837 | 4.3 | 5.5 | 1.3 | 0.3 | 18.1 |
| 1974–75 | «Бостон Селтікс» | 82 | – | 39.3 | .457 | – | .834 | 3.8 | 5.6 | 1.6 | 0.2 | 18.3 |
| 1975–76† | «Бостон Селтікс» | 82 | – | 39.7 | .449 | – | .838 | 3.8 | 5.4 | 1.3 | 0.2 | 18.9 |
| 1976–77 | «Бостон Селтікс» | 82 | – | 40.6 | .429 | – | .869 | 4.7 | 6.0 | 1.4 | 0.3 | 19.6 |
| 1977–78 | «Бостон Селтікс» | 46 | – | 35.7 | .419 | – | .858 | 3.9 | 4.5 | 1.1 | 0.2 | 14.8 |
| 1978–79 | «Бостон Селтікс» | 47 | – | 31.0 | .428 | – | .888 | 2.7 | 4.6 | 1.1 | 0.1 | 12.5 |
| 1978–79 | «Голден-Стейт Ворріорс» | 29 | – | 30.4 | .475 | – | .870 | 2.5 | 4.6 | 0.9 | 0.1 | 12.3 |
| 1979–80 | «Голден-Стейт Ворріорс» | 78 | – | 26.3 | .476 | .167 | .851 | 2.3 | 3.1 | 1.1 | 0.2 | 9.9 |
| 1980–81 | «Канзас-Сіті Кінгс» | 13 | – | 18.2 | .439 | – | .611 | 1.6 | 2.8 | 0.8 | 0.1 | 6.4 |
| Усього за кар'єру | 837 | – | 35.8 | .444 | .167 | .834 | 4.0 | 4.9 | 1.3 | 0.2 | 17.2 | |
| В іграх усіх зірок | 7 | 0 | 17.7 | .483 | – | .545 | 3.9 | 3.0 | 0.6 | 0.1 | 9.1 | |
Плей-оф
| Сезон | Команда | GP | GS | MPG | FG% | 3P% | FT% | RPG | APG | SPG | BPG | PPG |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1972 | «Бостон Селтікс» | 11 | – | 39.3 | .495 | – | .833 | 5.4 | 5.3 | – | – | 23.5 |
| 1973 | «Бостон Селтікс» | 13 | – | 44.8 | .450 | – | .907 | 4.2 | 6.4 | – | – | 24.5 |
| 1974† | «Бостон Селтікс» | 18 | – | 42.5 | .426 | – | .739 | 4.2 | 5.4 | 0.8 | 0.1 | 16.6 |
| 1975 | «Бостон Селтікс» | 11 | – | 42.0 | .441 | – | .818 | 4.5 | 5.7 | 1.0 | 0.4 | 20.6 |
| 1976† | «Бостон Селтікс» | 18 | – | 43.9 | .445 | – | .821 | 3.9 | 5.4 | 1.3 | 0.1 | 22.7 |
| 1977 | «Бостон Селтікс» | 9 | – | 43.9 | .453 | – | .848 | 4.3 | 5.8 | 1.6 | 0.0 | 23.3 |
| Усього за кар'єру | 80 | – | 42.9 | .449 | – | .828 | 4.4 | 5.7 | 1.1 | 0.1 | 21.5 | |
Особисте життя
Вайт мав шістьох братів та сестер та був двічі одружений.[13] За життя володів кількома ресторанами, які мали різний успіх.[14]
2007 року знявся в епізодичній ролі у фільмі «План гри».[15]
Помер 16 січня 2018 року після боротьби з раком.[4]
Примітки
- http://www.databasebasketball.com/players/playerpage.htm?ilkid=WHITEJO01
- http://www.landofbasketball.com/nba_players/w/jo_jo_white.htm
- https://www.nytimes.com/2018/01/16/obituaries/jo-jo-white-dead-boston-celtics.html
- Celtics great, HOFer Jo Jo White dies at 71. ESPN.com (англ.). 17 січня 2018. Процитовано 24 грудня 2019.
- Jo Jo White. www.hoopszone.net. Процитовано 24 грудня 2019.
- 1969 NBA Draft. Basketball-Reference.com (англ.). Процитовано 24 грудня 2019.
- 1974-75 Boston Celtics Roster and Stats. Basketball-Reference.com (англ.). Процитовано 24 грудня 2019.
- Greatest Game Ever. Phoenix Suns (англ.). Процитовано 24 грудня 2019.
- Greatest Game Ever Played. Boston Celtics (англ.). Процитовано 24 грудня 2019.
- NBA Finals MVP Award Winners. NBA.com (англ.). Процитовано 24 грудня 2019.
- Celtics.com, Marc D'Amico. JoJo White - Celtics Legend. Boston Celtics (англ.). Процитовано 24 грудня 2019.
- 141. Jo Jo White.. nbahoopsonline.com. Процитовано 24 грудня 2019.
- Bodanza, Mark C. (28 червня 2013). Make It Count: The Life and Times of Basketball Great Jojo White (англ.). iUniverse. ISBN 978-1-938908-45-3.
- Celtics great opens restaurant with career criminal - Boston News, Weather, Sports | FOX 25 | MyFoxBoston. web.archive.org. 1 липня 2015. Процитовано 24 грудня 2019.
- Jo Jo White. IMDb. Процитовано 24 грудня 2019.
Посилання
- Статистика ігрової кар'єри і профіль гравця на Basketball-Reference.com
- Профіль на NBA.com
- Джо Джо Вайт на сайті IMDb (англ.)