Бостон

Бо́стон (англ. Boston;  вимовафайл, ˈbɒstən або ˈbɔːstən) — місто (англ. city) в північно-східній частині США, в окрузі Саффолк, столиця та найбільше місто штату Массачусетс.[10] Це найбільше місто та неформальна столиця Нової Англії[11], потужний порт на березі Атлантичного океану.

Місто
Бостон
англ. Boston
За годинниковою стрілкою зверху: Центр Бостона; Капітолій штату Массачусетс; Бек Бай та Річка Чарльз; Фенвей Парк
Прапор Бостона Герб

Координати 42°21′30″ пн. ш. 71°03′45″ зх. д.

Країна США
Штат Массачусетс
Округ Саффолк
Межує з
сусідні нас. пункти
Квінсі, Бруклайн, Кембридж, Сомервіль, Вінтроп, Ревір, Челсі, Еверетт, Вотертаун, Ньютон, Дедгем, Мілтон, Честнат Гіллd, Нідем ?
Мер Бостонаd Kim Janeyd[1]
Прізвисько Beantown, The Hub і The Cradle of Liberty
Дата заснування 7 (17) вересня 1630[2]
Площа 232,17 км²
Висота центру 42  м
Найвища точка Беллв'ю-Гіллd[3]
Географічна зона півострів Шоматd
Водойма Чарльз, Непонсет, Містик, Бостонська бухта
Населення 617594 особи (2010[4])
Густота населення 2660,09  осіб/км²
Катойконім англ. Bostonian
фр. Bostoniens
нім. Bostoner
нім. Bostonerin
нім. Bostonerinnen
пол. bostończyk[5]
пол. bostonka[6]
есп. bostonano
фр. Bostonienne[7]
фр. Bostonien[7]
баск. bostondar
Міста-побратими Кіото (24 червня 1959), Страсбург, Барселона, Ханчжоу, Падуя, City of Melbourned (1985)[8], Тайбей (1997), Секонді-Такораді, Хайфа, Афіни, Санто-Домінго, Бостон, Бразиліа
Часовий пояс UTC−5, влітку UTC-4
Телефонний код 617 and 857
Поштовий індекс
53 ZIP Codes[9]
  • 02108–02137, 02163, 02196, 02199, 02201, 02203–02206, 02210–02212, 02215, 02217, 02222, 02126, 02228, 02241, 02266, 02283–02284, 02293, 02295, 02297–02298, 02467 (also includes parts of Newton and Brookline)
Код FIPS 2507000
GeoNames 4930956
OSM r2315704 ·R
Офіційний сайт boston.gov
Бостон
Бостон (США)
Бостон
Бостон (Массачусетс)

Місту підпорядкована територія площею 125,43 км², де мешкає 617 594 особи (за даними перепису 2010 року)[4]. За кількістю мешканців Бостон займає 21-ше місце серед усіх міст США[12]. Поза тим, навколо Бостона розрослася міська агломерація — Великий Бостон, котра налічує понад 4,5 млн мешканців і є 10-ю найнаселенішою у Сполучених Штатах[13]. Загалом Великий Бостон з передмістями як окремий регіон[14] з населенням 7,6 мільйона осіб — 5-та найбільша статистично обумовлена територія у країні[15][16].

Одне з найдавніших міст країни, засноване 1630 року.

Історія

Заснування міста
Мапа Бостона і його укріплень у 1775 році

Бостон завжди був нерозривно пов'язаний з морем. Його історія почалася в XVI столітті, коли іспанські та португальські рибалки запливали в Массачусетську затоку в пошуках риби або притулку від штормів. Але першу постійну поселення створив тут англієць Вільям Блакстон (William Blaxton (Blackstone)) з експедиції Роберта Ґорджеса (Robert Gorges) у 1623 році. Першими поселенцями на теренах сучасного Бостона були колоністи пуритани. Вони перепливли з Англії і заснували місто Сейлем, а в липні 1629 року оселилися на мисі Чарлстаун. На березі невеликої затоки на початку 1630-х років селилися купці. Тут було створено першу гавань — так званий the Town Dock. Вона на довгі роки стала центром морської діяльності Бостона. Рибалки та суднобудівники поступово освоювали узбережжя, а фермери — території на південь і захід від поселення.

Розвиток морської торгівлі та суднобудування
Вид Бостона з Дорчестерських висот 1841 р.

Колоністи намагалися займатися землеробством, але швидко виявилося, що місцеві природні умови цьому мало сприяють. Тому багато бостонців зайнялися рибальством і бартерною торгівлею з індіанцями. Згодом пожвавилася внутрішня торгівля між поселеннями, розташованими над Массачусетською затокою.

Зростаюча морська активність бостонців викликала постійну потребу у поліпшенні прибережної інфраструктури. Оскільки місцева влада цим не займалася, ініціативу побудови портових споруд брали на себе підприємливі купці. Зі зростанням торгівлі і, відповідно, заможності комерсантів, зростала кількість причалів. У 1708 році їх було вже 78, що свідчить про масштаби діяльності порту. В 1710 році капітан Олівер Ноєс отримав дозвіл спорудити найдовший причал Long Wharf, який на тривалий час став центром портової діяльності Бостона. Причали дозволяли обслуговувати найбільші тогочасні судна. У XVIII столітті доказом зростаючого значення місцевого порту був власний морський маяк — перший у британських колоніях. Для зміцнення обороноздатності зростаючого порту в 1632 році на Фортському пагорбі виникли перші фортифікації, а через два роки вони з'явилися також на острові Castle. Узбережжя було укріплене валом довжиною у півмилі. Торговельний флот Бостона, почавши свою діяльність комерційними операціями з британською метрополією, поступово зміцнював торговельні обміни з іншими колоніями східного узбережжя Америки. Вже 1631 року такі контакти було встановлено з Вірджинією, звідки до Бостона надходили кукурудза, цукор, мідь, боброве хутро тощо.

Іншою основою економіки Бостона було суднобудування. Першим судном, збудованим у Бостоні, був Blessing of the Bay (корабельня «Медфорд», 1631). Через 30 років бостонські купці мали близько 300 суден місцевого виробництва, задіяних в океанському та каботажному плаванні. Протягом 1674–1714 років бостонські корабели продали 1332 судна. Звичною практикою стала продаж у чужих портах вантажу разом із кораблем.

Міська влада Бостона всіляко сприяла морській діяльності мешканців. Рибалки та судові теслі звільнялися від військової служби, рибальські судна — від податків і мит (на перші 7 років). Влада вимагала від корабелів об'єднання в більші підприємства для оптимізації виробництва.

У період громадянської війни в Англії (1642–1649) інтерес до американських колоній в метрополії впав — скоротилися торгівля та потік іммігрантів. Але активність бостонського торговельного флоту зростала. У сфері його діяльності були не лише Бермуди, Барбадос чи Ямайка, але й далекий Мадагаскар. Це дещо компенсувало спад торгівлі з європейськими портами. Бостон був заангажований навіть у работоргівлю.

У XVIII ст. Бостон вважали центром північноамериканської торгівлі. Про багатство міста свідчила безліч банків, торгових домів, складів і причалів, а також розкішні кам'яниці вздовж головної вулиці міста. У місті процвітало кравецтво, перукарство, ювелірне ремесло.

У 1660 р. англійський парламент ухвалив черговий «навігаційний акт», призначений охоронити Англію та її колонії від іноземної конкуренції. Тепер всю заморську торгівлю мали вести лише англійські судна. Акт також давав перелік колоніальних товарів, дозволених до вивезення лише до англійських портів (або через них). Ухвалений через 3 роки Staples Act перетворив Англію на єдиного експортера європейських товарів до колоній (безпосередній імпорт з Франції, Іспанії чи Нідерландів було заборонено). Бостонські купці зігнорували ці акти — більша частина торгівлі Бостона у 1660–1675 рр. відбувалася нелегально.

«Бостонське чаювання»
Собор Святого Хреста (Бостон)

У 1773 р. через перевиробництво чаю ціни на нього на світових ринках впали. Британська Ост-Індійська компанія, маючи великі запаси цього товару, отримала від британського уряду право продавати чай в американських колоніях без мит і податків. Це вдарило по місцевих імпортерах чаю. Британська протекціоністська політика викликала протест в американських колоністів.

16 грудня 1773 р. до Бостонського порту прибули три судна Британської Ост-Індійської компанії, навантажені китайським чаєм. Найближчої ночі 60 членів підпільної патріотичної організації «Сини Свободи» на чолі зі Семюелем Адамсом (1722–1803), перебраних за індіанців, вдерлися на кораблі і викинули весь вантаж до моря. Реакцією британської влади стало закриття Бостонського порту, що призвело до краху місцевої торгівлі. Це сприяло радикалізації настроїв і зрештою призвело до американської революції 1775—1783 рр. Згадана подія ввійшла до історії як «Бостонське чаювання».

XIX—XX століття
Тремонт стріт у 1843 р.

Бостон дав ім'я породі собак (бостонтер'єр) і бальному танцю (вальс бостон).

Етнічний склад Бостона значно змінився з початком масової імміграції до США з Європи. У першій хвилі переважали ірландці, німці, ліванці, французькі канадці, італійці, а також польські та російські євреї. Ірландські та італійські іммігранти привезли з собою католицьку віру і невдовзі ця релігійна громада стала найбільшою в місті. Родина Кеннеді є нащадками перших ірландських переселенців.

Центр міста

На початку і середині XX століття місто занепадає. Промислові потужності застарівають, а робоча сила їде за межі регіону. У січні 1919 року один з районів міста затопило патокою. Міська влада прийняли ряд програм по перебудові та відновлення історичного центру міста, а також з перепрофілювання ряду підприємств. І в 1970 році в Бостоні розпочався новий економічний бум. Лікарні та медичні центри стали об'єктом впровадження інноваційних технологій, а університети і коледжі міста привертали до себе молодь з усієї країни. На початку XXI століття місто повернуло собі статус інтелектуального, технологічного та політичного центру. Тепер Бостон є важливим промисловим (електроніка, приладобудування), торговельно-банківським та науковим центром.

Географія

Бостон розташований над Массачусетською затокою (частини більшої затоки Мен), яка складається з безлічі малих гаваней, гирл річок, боліт і каналів та є захищеною від штормів природним скельним хвилерізом. Все це робить затоку ідеальним місцем для морського порту.

Бостон розташований за координатами 42°19′55″ пн. ш. 71°01′13″ зх. д. (42.331960, -71.020173)[17]. За даними Бюро перепису населення США в 2010 році місто мало площу 232,17 км², з яких 125,04 км² — суходіл та 107,13 км² — водойми.

Клімат

Бостон, як і вся Нова Англія, знаходиться в зоні континентального клімату, оскільки переважаючі західні вітри знижують вплив океану. Літо, як правило, тепле і вологе, а зими холодні, вітряні та снігові. Найжаркіший місяць — липень, з середньою денною температурою +28 °C. Найхолодніший місяць — січень, з середньою нічною температурою -6 °C. Річна кількість опадів становить 1000—1100 мм. Найбільше опадів випадає з грудня по березень. Навесні й на початку літа часті тумани.

Клімат Бостона
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 22,2 21,1 30,0 34,4 35,6 41,0 39,4 38,9 37,8 32,2 28,3 24,4 41,0
Середній максимум, °C 2,1 3,1 7,7 13,3 19,2 24,6 27,7 26,6 22,7 17,1 11,2 4,2 15,0
Середня температура, °C −1,5 −0,3 3,8 9,1 14,7 20,0 23,3 22,4 18,2 12,3 7,2 1,6 10,9
Середній мінімум, °C −5,8 −5 −0,4 4,6 9,9 15,1 18,4 17,8 13,8 8,3 3,5 −2,9 6,5
Абсолютний мінімум, °C −24,4 −27,8 −17,2 −10,6 1,1 5,0 10,0 7,8 2,8 −3,9 −13,3 −27,2 −27,8
Норма опадів, мм 91.2 91.9 93.7 91.4 82.6 78.5 72.1 82.3 77.7 83.8 107.2 101.9 1054.3
Джерело: «Погода й клімат» «World Meteorological Organization»

Населення
Історія переписів
ПереписНаселенняЗміна в %
179018 320
—
180024 93736.1%
181033 78735.5%
182043 29828.1%
183061 39241.8%
184093 38352.1%
1850136 88146.6%
1860177 84029.9%
1870250 52640.9%
1880362 83944.8%
1890448 47723.6%
1900560 89225.1%
1910670 58519.6%
1920748 06011.6%
1930781 1884.4%
1940770 816−1.3%
1950801 4444.0%
1960697 197−13.0%
1970641 071−8.1%
1980562 994−12.2%
1990574 2832.0%
2000589 1412.6%
2010617 5944.8%
Оцінка 2018694 58312.5%
* = population estimate.
Джерело: Дані переписів населення США та
PEP.[18][19][20][21][22][23][24][25][26][27][28][29]

Бостон є центром міської агломерації (Великий Бостон), що складається з Бостона та сусідніх міст: Кембриджа, Самервіла, Ньютона, Квинзі, Бруклайна та інших із загальним населенням 4 411 835 меш. (2005). Метрополія Бостон — Вустер — Лоуренс має понад 5 млн мешканців (2000) і є 7-ю за розміром у США.

Згідно з переписом 2010 року[4], у місті мешкали 617 594 особи в 252 699 домогосподарствах у складі 116 244 родин. Густота населення становила 2660 осіб/км². Було 272481 помешкання (1174/км²).

Расовий склад населення:

До двох чи більше рас належало 3,9 %. Частка іспаномовних становила 17,5 % від усіх жителів.

За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 16,8 % — особи молодші 18 років, 73,1 % — особи у віці 18—64 років, 10,1 % — особи у віці 65 років та старші. Медіана віку мешканця становила 30,8 року. На 100 осіб жіночої статі у місті припадало 92,0 чоловіків; на 100 жінок у віці від 18 років та старших — 89,9 чоловіків також старших 18 років.

Середній дохід на одне домашнє господарство становив 85 374 долари США (медіана — 55 777), а середній дохід на одну сім'ю — 98 185 доларів (медіана — 62 775). Медіана доходів становила 57 102 долари для чоловіків та 50 763 долари для жінок.[Прим. 1] За межею бідності перебувало 21,5 % осіб, у тому числі 29,8 % дітей у віці до 18 років та 20,0 % осіб у віці 65 років та старших.

Цивільне працевлаштоване населення становило 345 497 осіб. Основні галузі зайнятості: освіта, охорона здоров'я та соціальна допомога — 31,8 %, науковці, спеціалісти, менеджери — 16,2 %, мистецтво, розваги та відпочинок — 10,6 %, фінанси, страхування та нерухомість — 9,2 %.

Економіка
Діловий центр міста

Найважливішими секторами міської економіки є фінансовий, банківський і страховий. Так, у Бостоні розміщені штаб квартири Fidelity Investments, Sovereign Bank та State Street Corporation. Місто також є одним із найбільших у США центрів видавничої діяльності, тут розміщені такі видавництва, як Houghton Mifflin Harcourt, Bedford-St. Martin's та Beacon Press.

Чималу лепту в розвиток міста вносить і туризм — 21,2 мільйона туристів у 2011 році принесли Бостону 8,3 млрд доларів.

Рибальство і суднобудування, колись становили основу міської економіки, у даний час втратили своє колишнє значення. Проте, у Бостоні, як і раніше розташовані найстаріші в західній півкулі постійно діючі судноверфі і рибальський порт.

Бостон є одним з найбільших в світі освітніх центрів. У поєднанні з розвиненою інфраструктурою і висококваліфікованою робочою силою, це робить його одним зі світових лідерів в таких сучасних галузях, як біотехнології, мікроелектроніка та створення нових матеріалів.

Транспорт

Місто обслуговується Міжнародним аеропортом імені генерала Едварда Лоуренса Логана (IATA: BOS, ICAO: KBOS) з річним пасажирообігом 29,3 млн осіб (2012 рік, 19-те місце у США). Регулярні рейси виконуються в десятки міст США і всього світу. Найбільш завантажені міжнародні напрямки: Лондон, Франкфурт-на-Майні, Париж; внутрішні — Чикаго, Атланта, Вашингтон.

Південний залізничний вокзал

Південний вокзал (South Station) Бостона — найбільша пасажирська залізнична станція в Нової Англії і одна з найбільших у країні. Щодня з неї відправляються десятки поїздів в Вашингтон (через Нью-Йорк, Філадельфію і Балтімор) з Чикаго (через Олбані і Клівленд).

Основні автомобільні дороги, що проходять через Бостон і його околиці — міжштатні шосе I-90, I-93 і I-95, а також швидкісна дорога US 1.

Система громадського транспорту в місті досить складна, і знаходиться під загальним управлінням організації MBTA. У Бостоні діє найстаріший в Північній Америці метрополітен (з 1897 року), що складається з чотирьох ліній (Червоної, Помаранчевої, Зеленої та Блакитної). Крім того, у місті діють 12 ліній приміських поїздів, 5 ліній швидкісного трамвая, по 4 трамвайних і поромних лінії, а також 183 автобусні маршрути. Система громадського транспорту Бостонської агломерації є найбільшою за пасажирообігом (1,3 млн чоловік на день) серед усіх столиць штатів США, включаючи столицю країни Вашингтон.

Бостон відомий у США своєю зручністю для пішоходів. Близько 13 % бостонців добираються до роботи пішки, що є найвищим показником серед всіх великих міст США.

Бостон вважається північною кінцівкою східної частини Берегового каналу.

Освіта, наука, охорона здоров'я
Массачусетський технологічний інститут, Кембридж

У Кембриджі (передмістя Бостона) міститься найдавніший університет США — Гарвардський (заснований 1636 року), у структурі якого діє Український Науковий Інститут.

Неподалік розташований Массачусетський технологічний інститут (Massachusetts Institute of Technology) — одна з найпрестижніших вищих технічних шкіл країни.

У місті розташована Бостонська публічна бібліотека, третя за величиною бібліотека США.

Бостон відомий дитячим опіковим центром Shriners Hospital — одним із небагатьох медичних осередків у світі, який володіє технологією штучного нарощування шкіри. Саме сюди в березні 2005 року доставили на лікування 5-річну Настю Овчар, яка, рятуючи від пожежі дворічну сестру, втратила 80 % шкіри.

Спорт

Бостон має п'ять професійних команд.

У 2016 році в Бостоні відбувся Чемпіонат світу з фігурного катання.

Пам'ятки історії та культури

Музеї (зокрема, Музей Ізабелли Стюарт Гарднер, Музей комп'ютерів); громадські будівлі та собори XVIII—XIX ст.; жилі будинки XVII—XIX ст.

Відомі люди

Відомі люди пов'язані з Україною
  • У Бостоні 1865 року оселився український церковний та громадський діяч Агапій Гончаренко, який започаткував українську політичну еміграцію до США.
  • Тут мешкає лікар-психоневролог та перекладач української поезії Лора Завилянська.

Уродженці

Галерея

Див. також

Примітки
  1. Річний дохід на особу, яка працювала на повну ставку. Оцінка в доларах 2015 року.

Джерела
  1. https://www.boston.com/news/politics/2021/03/24/kim-janey-sworn-in-boston-first-black-woman-mayor
  2. Drake S. A. Old Landmarks and Historic Personages of Boston — С. 6.
  3. http://www.peakbagger.com/peak.aspx?pid=6759
  4. American FactFinder. Бюро перепису населення США. Процитовано 16-06-2019.(англ.)
  5. https://sjp.pwn.pl/so/bostonczyk;4416747.html
  6. https://sjp.pwn.pl/so/bostonka;4416745.html
  7. http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
  8. http://www.melbourne-boston.org
  9. ZIP Code Lookup – Search By City. United States Postal Service. Архів оригіналу за September 3, 2007. Процитовано 20 квітня 2009.
  10. massachusetts. infoplease. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 15 січня 2012.
  11. Steinbicker, Earl (2000). 50 one day adventures—Massachusetts, Rhode Island, Connecticut, Vermont, Maine, and New Hampshire.. Hastings House/Daytrips Publishers. с. 7. ISBN 0-8038-2008-9.
  12. Population and Housing Occupancy Status: 2010 – State – County Subdivision, 2010 Census Redistricting Data (Public Law 94-171) Summary File. U.S. Census Bureau. Процитовано 23 березня 2011.
  13. Table 1. Annual Estimates of the Population of Metropolitan and Micropolitan Statistical Areas: April 1, 2010 to July 1, 2011 (CBSA-EST2011-01) (CSV). Бюро перепису населення США, Population Division. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 18 січня 2013.
  14. Boston Worcester Manchester Demographic Profile: Region 19. Federal Transit Administration. 31 січня 2007. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 30 серпня 2010. 21 pp.
  15. Table 2. Annual Estimates of the Population of Combined Statistical Areas: April 1, 2010 to July 1, 2011 (CBSA-EST2011-02) (CSV). Бюро перепису населення США, Population Division. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 18 січня 2013.
  16. Boston-Worcester-Manchester, MA-RI-NH Combined Statistical Area. U.S. Department of Commerce Economics and Statistics Administration U.S. Census Bureau. 2007. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 20 червня 2009.
  17. Gazetteer. Бюро перепису населення США. Процитовано 16-06-2019.(англ.)
  18. Total Population (P1), 2010 Census Summary File 1. American FactFinder, All County Subdivisions within Massachusetts. Бюро перепису населення США. 2010.
  19. Massachusetts by Place and County Subdivision - GCT-T1. Population Estimates. Бюро перепису населення США. Процитовано 12 липня 2011.
  20. 1990 Census of Population, General Population Characteristics: Massachusetts. US Census Bureau. December 1990. Table 76: General Characteristics of Persons, Households, and Families: 1990. 1990 CP-1-23. Процитовано 12 липня 2011.
  21. 1980 Census of the Population, Number of Inhabitants: Massachusetts. US Census Bureau. December 1981. Table 4. Populations of County Subdivisions: 1960 to 1980. PC80-1-A23. Процитовано 12 липня 2011.
  22. 1950 Census of Population. 1: Number of Inhabitants. Bureau of the Census. 1952. Section 6, Pages 21-10 and 21-11, Massachusetts Table 6. Population of Counties by Minor Civil Divisions: 1930 to 1950. Процитовано 12 липня 2011.
  23. 1920 Census of Population. Bureau of the Census. Number of Inhabitants, by Counties and Minor Civil Divisions. Pages 21-5 through 21-7. Massachusetts Table 2. Population of Counties by Minor Civil Divisions: 1920, 1910, and 1920. Процитовано 12 липня 2011.
  24. 1890 Census of the Population. Department of the Interior, Census Office. Pages 179 through 182. Massachusetts Table 5. Population of States and Territories by Minor Civil Divisions: 1880 and 1890. Процитовано 12 липня 2011.
  25. 1870 Census of the Population. Department of the Interior, Census Office. 1872. Pages 217 through 220. Table IX. Population of Minor Civil Divisions, &c. Massachusetts. Процитовано 12 липня 2011.
  26. 1860 Census. Department of the Interior, Census Office. 1864. Pages 220 through 226. State of Massachusetts Table No. 3. Populations of Cities, Towns, &c. Процитовано 12 липня 2011.
  27. 1850 Census. Department of the Interior, Census Office. 1854. Pages 338 through 393. Populations of Cities, Towns, &c. Процитовано 12 липня 2011.
  28. 1950 Census of Population. 1: Number of Inhabitants. Bureau of the Census. 1952. Section 6, Pages 21–07 through 21-09, Massachusetts Table 4. Population of Urban Places of 10,000 or more from Earliest Census to 1920. Процитовано 12 липня 2011.
  29. Бюро перепису населення США. Table 3. Annual Estimates of the Resident Population for Incorporated Places in Massachusetts: 1 квітня 2010 to 1 липня 2011 (SUB-EST2011-03-25). Архів оригіналу за 9 березня 2013. Процитовано 18 січня 2013.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.