Джузеппе Унгаретті

Джузе́ппе Унґаре́тті[3][4][5] (італ. Giuseppe Ungaretti; нар. 10 лютого, 1888, Александрія, Єгипет — пом. 2 червня, 1970, Мілан, Італія) — італійський поет, перекладач, журналіст, есеїст, критик, представник герметичної школи поезії.

Джузеппе Унґаретті
Giuseppe Ungaretti
Джузеппе Унґаретті в лавах італійської армії під час Першої світової війни.
Народився 10 лютого 1888(1888-02-10)
Александрія, Єгипет
Помер 2 червня 1970(1970-06-02) (82 роки)
Мілан, Італія
·Бронхопневмонія
Поховання Кампо Верано[1]
Країна  Італія[2]
 Бразилія
 Королівство Італія
Національність італієць
Діяльність поет, есеїст
Галузь Італійська література
Alma mater Паризький університет
Відомі учні Raffaello Brignettid, Leone Piccionid, Fulvio Longobardid, Walter Maurod і Ornella Sobrerod
Знання мов італійська
Заклад Університет Сан-Паулу і Римський університет ла Сапієнца
Учасник Перша світова війна
Членство Баварська академія витончених мистецтвd
Напрямок модернізм
Військове звання капрал
Партія Національна фашистська партія
Нагороди
Премії Нейштадтська літературна премія (1970)

Життєпис

Народився в Александрії в Єгипті у бідній тосканській емігрантській родині. У 1912 році приїздить у Париж і вступає до Сорбоннського університету.

У 1936 році залишив Італію та переїхав до Бразилії, де кілька років викладав курс італійської літератури в університеті міста Сан-Паула. В Італію повернувся у 1943 pоці.

Твори
  • Il porto sepolto (Похований порт, 1916)
  • La guerra (Війна, 1919)
  • Allegria di naufragi (Радість кораблетрощ, 1919)[6]
  • L'allegria (Радість, 1931)
  • Sentimento del tempo (Почуття часу, 1933)
  • Traduzioni (Переклади, 1936)
  • Poesie disperse (Розкидані вірші, 1945)
  • Il dolore (Біль, 1947)
  • La terra promessa (Обіцяна земля, 1950)
  • Un grido e paesaggi (Крик і пейзажі, 1952)
  • Il taccuino del vecchio (Щоденник старого чоловіка, 1960)
  • Vita di un uomo (Життя людини, 1969)

Українські переклади

Поезії Унґаретті українською перекладали Микола Лукаш, Василь Стус[7], Оксана Пахльовська[8][9], Юрій Педан.

Примітки
  1. https://www.findagrave.com/memorial/10288436
  2. LIBRIS — 2012.
  3. Соломія Павличко. Теорія літератури. – Київ: Основи, 2002. – 679 c.
  4. Стус Василь Семенович «Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка»
  5. Оксана Пахльовська. Поезія — «прихована маса всесвіту»
  6. Джузеппе Унґаретті: вибрані вірші зі збірки «Радість» (1914-1919). переклад Тараса Федірка
  7. Центральний державний архіво-музеєй літератури і мистецтва України
  8. Оксана Пахльовська для Радио Свобода. Для характеристики нинішнього періоду в історії України достатньо одного слова – «чума»
  9. Клевана В. Особливості перекладацького методу О. Є. Пахльовської. «Молодий вчений». № 10 (50). жовтень, 2017 р.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.