Дисонанс (поезія)
Дисона́нс (від лат. dissono — різноголосий, різнозвучний) у віршуванні — вид римуючого співзвуччя, у якому збігаються приголосні, але не збігаються наголошені голосні, наприклад: слово — слава. Дисонанс увійшов у поетичну практику лише в 20 столітті як рідкісний, але виразний прийом. Використання дисонансів характерне для поезії Емми Андієвської.
Джерела
- Дисонанс у Великій радянській енциклопедії (рос.)
- «Енциклопедичен речник на литературните термини»/ Иван Богданов, Издателство «Петър Берон», София 1993 г.()
Див. також
Посилання
- Дисонанс // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — А — Л. — С. 283-284.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.