Дитячий майданчик
Дитя́чий майда́нчик — спеціально обладнане місце в саду, парку для ігор дітей[1]. Обладнаний пісочницями, тіньовими грибками, гойдалками, драбинками, гірками тощо. Територія, на якій розташовані елементи дитячого вуличного ігрового обладнання з метою організації змістовного дозвілля.
Початком історії дитячих майданчиків вважають створення в 1583 році парку «Бакен» у Данії[2] У 1830 р. дитячий майданчик був представлений на однойменній картині швейцарського художника Жака-Лорана Агаса. У Німеччині останньої третини ХІХ ст. на зміну індивідуальному, аристократичному вихованню прийшли демократичні, гігієнічні та «гуманні» дитячі заклади, при них і з’являються перші «закриті» дитячі майданчики для ігор з тренажерами.[3]
Перший «відкритий» дитячий майданчик був побудований у парку Манчестера у Англії в 1859 р. (рис. А.2.3:4),[4] а у 1887 р. відкривається перший дитячий майданчик у США (Сан-Франциско), в 1897 — в Японії, згодом — в інших країнах[2].З 1906 р. дитячі майданчики з’являються в Російській імперії, їхнім поширенням займалася організація «Дитяча праця і відпочинок»[2]. На українських землях стихійні дитячі майданчики влаштовувались при ярмарках минулих століть.
В Україні дитячі майданчики були відкриті для дітей до кінця березня 2020. З 22 березня в Києві, а з 2 квітня по всій Україні користування дитячими майданчиками було заборонено через пандемію COVID-19.[5]
Примітки
- Майданчик // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- Бондарчук Ю.С. Принципи проектування дитячого ігрового середовища в закладах громадського призначення: дис... канд. мист. Харків, 2017.
- # (10 жовтня 2012). The History of Playgrounds. ESP Play (en-GB). Процитовано 11 липня 2020.
- The ‘Generationless’ Playground: Fun and Fitness for All Blooloop. Blooloop. Процитовано 11 липня 2020.
- Відповідно до Постанови № 255 КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211»