Доктрина Павличка

Доктрина Павличка — неофіційна назва зовнішньополітичної доктрини України початку 90-х років XX сторіччя, покладеної в основу Декларації про державний суверенітет України[1]. Передбачала прагнення України стати постійно нейтральною і позаблоковою державою.

Дмитро Павличко на мітингу у 1990 році

Названа на честь Дмитра Павличка, який у 1990-1994 роках очолював комітет із закордонних справ Верховної Ради України.

Доктрину Павличка часто критикують як занадто романтичну і загалом нереалістичну, зокрема й з огляду на відмову України від ядерної зброї (без'ядерність як принцип також була закладена в Декларації про державний суверенітет України) і розглядають як різновид політики "фінляндизації"[2].

Примітки
  1. http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=55-12
  2. Ołeksij Mustafin. W poszukiwaniu optymalnego kursu. Eurazja (1). 1995. с. 12–13.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.