Долобський з'їзд
Долобський з'їзд — один із значних етапів у намаганнях давньоруських князів припинити чвари та об'єднати зусилля перед половецькою загрозою. Відбувся на початку 1103 року біля Долобського озера поблизу Києва.
На Долобському з'їзді князів Володимир Мономах красномовно змалював тодішнє життя русичів: виїде смерд в поле орати, а половець раптово на нього нападе, вб'є його, забере коня, вирушить у село і там розграбує селянські пожитки, спалить тік, забере в полон дружину смерда і його дітей.[1]
Переяславський князь Володимир Мономах і київський князь Святополк Ізяславич домовилися виступити спільним походом проти половців. До них приєдналося ще кілька князів.
Долобський з'їзд 1103 року, як і блискуча перемога руського війська, стали визначальними факторами у зміцненні Давньоруської держави, в певному зближенні руських князів, консолідації державних сил, посиленні авторитету Володимира Мономаха.
Локалізація з'їзду
Долобське озеро біля якого відбувався з'їзд наймовірніше, одна з заток Труханового острова, що відділяла від нього найбільш східний півострів - сучасну північну частину острова Долобецький. Тому, найімовірншіе, з'їзд відбувся на Трухановому острові у Києві[2].
Примітки
- Вадим Рожков (20 липня 2014). Давня Русь і кочівники. Газета «День», №130-131, сторінка 8.
- Парнікоза, Іван. Оболонь, дніпровські острови та інші ділянки заплави в давньоруський час. Мислене древо (українська). М. Жарких. Процитовано 07.11.2020.
Джерела
- Літопис руський. К., 1989
- Грушевський М. С. Історія України-Руси, т. 2. К., 1992
- Толочко П. П. Київ. Русь. К 1996. С. В. Євтушенко.
Література
- М. Ф. Котляр. Долобський з'їзд 1103 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 440. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.