Допоміжна поліція Поліцейського департаменту Нью-Йорка

Допоміжна поліція починаючи з 1916 року почала з'являтися на період війн, коли після призову більшої частини офіцерів поліцейського департаменту місто залишалося майже без поліції. В 1916 році під час Першої світової війни комісар Поліцейського департаменту Нью-Йорка Артур Вудс заснував Лігу охорони домів для допомоги поліції, оскільки більшість офіцерів були призвані до Збройних сил США[2]. 22 000 добровольців одразу погодилися вступити в Лігу охорони домів та виконувати деякі функції поліції безкоштовно. В 1918 комісар Річард Енрайт перейменував Лігу охорони домів в Резервну поліцію Нью-Йорка та наказав провести посилені тренування в ній. Наступного разу Резервну поліцію відновили в 1942 році під час Другої світової війниі туди вступило приблизно 4500 осіб.

В 1950 році Конгрес США затвердив Закон #920 "Акт про громадський захист 1950" за який створили Федеральну програму громадського захисту. В 1951 році Легіслатура штату Нью-Йорк доручила місту Нью-Йорк найняти, тренувати та спорядити добровольців Громадського захисту які б допомагали офіцерам поліції під час надзвичайних ситуацій. В 1967 році Штаб громадського захисту був закритий, а всі обов'язки громадського захисту перекладені на Департамент поліції Нью-Йорка, який перейменував службу на Допоміжну поліцію.

Рекрути допоміжної поліції мають пройти 9-тижневий курс підготовки. Підготовка включає в себе вивчення законів, поліцейських наук, повноважень, самооборони за допомогою кийка, рукопашний бій, першу допомогу, техніку і процедуру затримання, розв'язання сімейних сварок, антитерористичну підготовку. Після цього рекрути складають письмові екзамени та екзамени з фізичної підготовки. Також допоміжні поліцейські повинні підтверджувати свої знання кожного року.

Машина Допоміжної поліції

Є чотири основних види діяльності допоміжних поліцейських:

1. Патрулювання певного сектора
2. Додаткова поліцейська присутність в парках, дитячих майданчиках, басейнах, вуличних ярмарках, ринках, торгових площах, входах та виходах з метро, на переходах біля шкіл та церков
3. Допомога в контролі руху людей та транспорту під час парадів, марафонів, концертів, на місцях де вийшли з ладу світлофори, на місцях аварій та пожеж.
4. Участь у різних програмах із зниження рівня злочинності

Допоміжні поліцейські працюють на машинах, на велосипедах чи пішки. Автомобілі такі ж як і у повноцінних поліцейських, тільки з написом "Auxiliary". Зазвичай автомобілі допоміжної поліції це колишні поліцейські автомобілі. Допоміжні поліцейські носять форму, яка не сильно відрізняється від форми повноцінних поліцейських, однак мають різні значки[3]. Допоміжні поліцейські не мають права носити з собою зброю, навіть якщо мають дозвіл на неї.

Не дивлячись на те, що допоміжні поліцейські працюють безкоштовно, вони мають права міських працівників та їм дається грошова компенсація в разі травми.

Допоміжний поліцейський має право:

• Контролювати натовп
• Керувати дорожнім рухом
• Здійснювати арешти, якщо злочин відбувся за їхньої присутності або офіцер поліції наказав допоміжному поліцейському здійснити арешт
• Надавати медичну допомогу будь-кому, хто її потребує, якщо допоміжний поліцейський пройшов медичну підготовку
• Використовувати кийки та наручники

Допоміжному поліцейському заборонено:

• Здійснювати арешт, якщо злочин не відбувся за його присутності і офіцер поліції не наказав його здійснити. Хоча це не означає що допоміжний поліцейський не може затримати когось.
• Реагувати на дзвінки в 911

Департамент поліції Нью-Йорка забезпечує безпеку допоміжних поліцейських вимагаючи від них, щоб вони не втручалися в небезпечні ситуації. Під час підготовки їм весь час повторюють що вони "очі та вуха" департаменту та від них не вимагається зупинення злочинів в усіх випадках. Оскільки вони озброєні тільки кийками та наручниками, їм говорять що найпотужніша зброя в них - рація, по якій вони можуть викликати підмогу.

До 26 березня 2007 допоміжні поліцейські не носили бронежилети. Але після того як допоміжні поліцейські Пікаро та Маршалік були застрелені при переслідуванні вбивці[4]. Після цього мер Майкл Блумберг та комісар Реймонд Келлі попросили Раду міста Нью-Йорк виділити 3,3 мільйони доларів на закупку бронежилетів 3-го рівня для допоміжної поліції.

З моменту заснування Допоміжної поліції 7 допоміжних поліцейських було вбито під час виконання обов'язків[5]:

• Департамент поліції Нью-Йорка