Збройні сили США

Президент США, згідно з Конституцією Сполучених Штатів є Верховним Головнокомандувачем Збройних сил країни (англ. Commander-in-chief), а Міністерство оборони (англ. Department of Defense) на чолі з Міністром оборони (англ. Secretary of Defense)  — головний виконавчий департамент в уряді США, що відає, відповідно до статті 10 (Title 10) Кодексу США, координацією і управлінням всіх відомств і функцій уряду Сполучених Штатів у військовій області та питаннях національної безпеки.

Відповідно до діючого законодавства країни, ще з часів Холодної війни, Президент США та міністр оборони США утворюють так зване воєнне командування нацією (англ. National Command Authority), якому поряд з Конгресом США надається право прийняття найважливіших рішень у воєнній сфері, у першу чергу цей тандем має право на прийняття рішення стосовно застосування ядерної зброї у надзвичайних ситуаціях.

Міністр оборони США є головним радником президента з питань оборонної політики, відповідає за формулювання політики по загальних питаннях оборони і по всіх інших питаннях, що мають безпосереднє відношення до міністерства оборони, а також за реалізацію прийнятої політики. Міністр оборони здійснює безпосереднє керівництво міністерством оборони і збройними силами. Міністр оборони є членом Ради національної безпеки.

Механізм застосування Збройних сил США регулюється законодавчими актами, які надають певні повноваження Президентові, Конгресу та Міністерству оборони США відповідно. Згідно з цим законодавством Верховний Головнокомандувач ЗС США, яким є Президент країни, має право на оголошення в країні режиму надзвичайного стану, проведення часткової мобілізації, віддання наказів про участь військових формувань у бойових діях, а також у критичному випадку колегіально з міністром оборони право на застосування ядерної зброї.

Конгрес США є основним органом цивільного контролю над діяльністю Збройних сил, він затверджує воєнну доктрину держави та плани реформування збройних сил, а також затверджує закон США про військовий бюджет. Конгрес залишає за собою право оголошувати війну у державі, але цей привілей фактично залишається у прерогативі президентської влади.

Об'єднаний комітет начальників штабів (ОКНШ) складається з голови, його заступника, начальника штабу армії, начальника штабу ПС, начальника штабу ВМС, коменданта (начальника штабу) морської піхоти. Голова ОКНШ (з 1 жовтня 2011 р. — генерал Мартин Демпсі) є головним військовим радником Президента, міністра оборони і ради національної безпеки. Це вища військова посада в збройних силах США. ОКНШ є консультативним органом і не володіє повноваженнями по управлінню військами. Він здійснює розробку стратегічних і мобілізаційних планів, програм будівництва збройних сил, розробку озброєнь та військової техніки і військово-політичної співпраці. При ОКНШ діє об'єднаний штаб, що складається з офіцерів всіх видів збройних сил, який допомагає голові і членам ОКНШ у виконанні їх функцій.

Президент особисто вирішує більшість питань з підготовки країни та її збройних сил до війни і їх застосування, включаючи участь у небойових операціях (миротворчі операції, операції по боротьбі з тероризмом, припинення громадського безладу, боротьба з наркобізнесом, ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій). Президент періодично надає на затвердження Конгресу США важливий документ, який формує стратегію воєнної політики країни та визначає основні пріоритети діяльності влади у зазначеній сфері: «Стратегія національний безпеки США». Після затвердження даного документу, Конгрес визначає законодавчу та фінансову базу ресурсів, які будуть закладені під дану стратегічну програму.

Згідно з 19 § 3 розділу Кодексу США, якій був прийнятий у 1947 році та пізніше внесені деякі поправки, у країні існує чітка ієрархія передачі або наступності влади, яка була впроваджена з метою забезпечення безперервності керівництва країною та збройними силами США. У разі смерті Президента США, усунення його від посади чи неспроможності виконувати свої обов'язки право передачі влади мають (у такому порядку): віцепрезидент, спікер Палати представників, тимчасовий голова Сенату, державний секретар, міністр фінансів, міністр оборони (6-й у списку), генеральний прокурор, міністр внутрішніх справ, міністр сільського господарства та інші, всього — 18 чоловік.

Керівництво армією, військово-повітряними силами та військово-морськими силами здійснюється відповідними міністерствами видів ЗС у складі Міністерства оборони США.

За ступенем бойової готовності ЗС США поділяються на регулярні та резервні компоненти. Кожний вид ЗС складається із регулярних військ та організованого резерву (в армії та військово-повітряних силах — це Національна гвардія та Резерв відповідного виду ЗС, у військово-морських силах — тільки резерв флоту та морської піхоти).

Збройні сили США складаються з п'яти видів Збройних сил: Армії, Військово-морських сил, Військово-повітряних сил, Корпусу морської піхоти та Берегової Охорони. Перші чотири види підпорядковуються Міністерству оборони, а Берегова охорона — Міністерству національної безпеки (в воєнний час — Міністерству оборони).

В оперативному відношенні Збройні сили США поділяються на Об'єднані Командування Збройних сил, які являють собою об'єднання декількох видів Збройних сил, призначених для виконання завдань в певному регіоні земної кулі. Налічується 10 бойових командувань:

• Європейське Командування Збройних сил США (U.S. European Command, USEUCOM). Зона відповідальності — країни Європи (включаючи Туреччину та країни Східної Європи). Штаб — м. Штутгарт, Німеччина.

• Тихоокеанське Командування Збройних сил США (U.S. Pacific Command, USPACCOM). Зона відповідальності — країни Східної, Південної та Південно-Східної Азії, Австралія, Тихий океан. Штаб — м. Гонолулу, Гаваї.

• Північне Командування Збройних сил США (U.S. North Command, USNORTHCOM). Зона відповідальності — країни Північної Америки, Арктика (включаючи Аляску та Гренландію). Штаб — авіабаза Петерсон, Колорадо-Спрингс, Колорадо.

• Південне Командування Збройних сил США (U.S. South Command, USSOUTHCOM). Зона відповідальності — територія Центральної та Південної Америки. Штаб — м. Маямі, Флорида.

• Центральне Командування Збройних сил США (U.S. Central Command, USCENTCOM). Зона відповідальності — країни Близького Сходу (включаючи Єгипет) та Середньої Азії. Штаб — авіабаза Мак-Ділл, Флорида.

• Африканське Командування Збройних сил США (U.S. Afric Command, USAFRICOM). Зона відповідальності — країни Африки (крім Єгипту). Штаб — м. Штутгарт, Німеччина.

• Стратегічне Командування Збройних сил США (U.S. Strategic Command, USSTRATCOM). Об'єднує стратегічні ядерні сили, війська ПРО, космічні сили. Штаб — авіабаза Оффут, Небраска.

• Командування Сил Спеціальних Операцій США (U.S. Special Operations Command, USSOCOM). Об'єднує Сили спеціальних операцій США. Штаб — авіабаза Мак-Ділл, Флорида.

• Транспортне Командування Збройних сил США (U.S. Transport Command, USTRANSCOM). Об'єднує сили, що відповідають за перевезення військ та вантажів. Штаб — авіабаза Скотт, Іллінойс .

• Об'єднане Командування Збройних сил США (U.S. Joint Command, USJOCOM). Штаб — м. Норфолк (Вірджинія), Вірджинія.

Збройні сили Сполучених Штатів було вперше сформовані рішенням Континентального Конгресу, щоб захистити нову націю проти Британської Імперії у війні за незалежність США. Армія, корпус морської піхоти та військово-морський флот, були утворені в 1775 в передбаченні прийняття декларації незалежності в 1776. Берегова охорона була сформована в 1790, а військово-повітряні сили, як окремий вид заснований у 1947.

З часів свого заснування, Збройні сили завжди грали рішучу роль в історії Сполучених Штатів. Незважаючи на активну участь військових у багатьох війнах, збройних конфліктах та інцидентах, та в цілому у створенні сучасних США, як могутньої держави, до початку Другої світової війни, суспільство та уряд Штатів були категорично проти утримання регулярних збройних сил у мирний час. Військові формування створювалися лише на період війн та конфліктів, а після їх завершення негайно розформовувалися. Але наслідки світової війни та початок холодної війни з Радянським Союзом примусили американців змінити цей принцип.

Й з кінця 40-х років 20 століття Збройні сили США утримувалися у великій кількості, а бюджет був найбільшим у світі ($583 мільярда в 2008)[7].

• Повітряно-десантні війська США
• Командування спеціальних операцій США
• Медаль Пошани (США)
• Літаючі козаки
• Об'єднане Командування Збройних сил США

• Military
• Official U.S. DOD site
• United States Order of Battle
• Kamouflage.net > U.S. Military camouflage patterns
• Global Security on U.S. Military Operations
• Today's Military website
• Largest Military Personnel Locator
• US Military ranks and rank insignia
• US Military Mottos
• U.S. Army
• U.S. Navy
• U.S. Air Force
• U.S. Marine Corps
• U.S. Coast Guard