Дрансі (концентраційний табір)

Табір «Дрансі» (фр. Drancy) — нацистський концентраційний табір і транзитний пункт для відправки в табори смерті, що існував в 1941—1944 роках у Франції.

Дрансі
Менеджер/директор Алоїс Бруннер
Держава  Франція[1]
Адміністративна одиниця Дрансі[1][2]
Місце розташування Дрансі
Батьківська компанія (організація, установа) СС
Каталожний код camps/1976
Статус спадщини пам'ятка історії класифікованаd[1] і пам'ятка історії класифікованаd[1]
Адреса avenue Jean-Jaurès, rue Arthur-Fontaine і rue Auguste-Blanqui
 Дрансі у Вікісховищі

Історія

Комплекс будівель у передмісті Парижа був конфіскований німецькою окупаційною владою 1940 року. Він використовувався спочатку як поліцейські казарми, потім був перетворений в проміжний центр утримання під вартою осіб з Паризького регіону. Використовувався насамперед для тимчасового тримання євреїв, яких згодом відправляли в табори смерті. 70 тис. євреїв пройшло через Дрансі, 64 759 були депортовані, в тому числі 61 000 в Аушвіц та Собібор[3]. Коли Дрансі звільнили сили союзників 17 серпня 1944 року, у таборі залишалося лише 2000 осіб.

1976 року відкрився Меморіал депортації в Дрансі, скульптор — Шломо Селінгер.

Галерея
  • Табір "Дрансі" в серпні 1941 року. Пропагандистське фото вермахту.
  • Арештовані євреї в таборі "Дрансі"
  • Ув'язнені в "Дрансі"
  • Французькі адвокати єврейського походження в "Дрансі"
  • Один із списків на депортацію з "Дрансі" до табору смерті "Аушвіц"

Див. також

Примітки
  1. base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
  2. Encyclopedia of Camps and Ghettos, 1933-1945 / G. P. Megargee — IU Press, 2009.
  3. Drancy. Яд ва-Шем. Процитовано 28 травня 2015. «some 70,000 prisoners passed through it. Its organization and structure were modeled along the lines of Nazi concentration camps... Between June 22, 1942, and July 31, 1944, 64 transports left Drancy, with 64,759 Jews aboard; of these, 61 transports with 61,000 persons went to Auschwitz, and the rest were sent to Sobibor»

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.