Дроботько Віктор Григорович

Народився у с. Дігтярі (нині — Чернігівська область), у родині сільського фельдшера. Після закінчення гімназії, у 1905 році, вступив на медичний факультет Київського університету ім. Святого Володимира — обравши медицину, як і його батько. Брав участь у агітаційно-масовій роботі серед селян під час революційних подій у Росії 1905—1907 років. Через це навчання на першому курсі було перерване шестимісячним ув'язненням і засланням на два роки під нагляд поліції у рідне село. Лише через рік Віктору Дроботьку знову вдалося відновити навчання, тому університет закінчив у 1913 році.

Працював земським лікарем у селі Бобрик (Роменського повіту Полтавської губернії). У 1916 році він перейшов на роботу до стаціонару Роменської повітової лікарні, де організував санітарно-бактеріологічну лабораторію.

У 1925 році молодий лікар переїхав до Києва, де отримав посаду асистента Санітарно-бактеріологічного інституту. З 1931 року діяльність науковця була пов'язана з Інститутом мікробіології та епідеміології АН УРСР, де він керував особисто організованим відділом мікробіології.

Наукова кар'єра Віктора Григоровича розвивалася надзвичайно стрімко: у 1936 році, він за рішенням Української академії наук, одержав (без захисту!) ступінь доктора біологічних наук, у 1938 — звання професора, а у 1939 став членом-кореспондентом АН УРСР.

Наукову діяльність Віктора Григоровича перервала Друга світова війна: вже у вересні 1939 року, його мобілізували до лав Червоної армії. А після евакуації Академії наук УРСР у 1941 році до Уфи, учений знову повернувся до наукових досліджень.

Упродовж 1941—1944 років В. Дроботько керував відділом мікробіології Інституту зоології АН УРСР в Уфі та Москві (коли інститут було евакуйовано з Києва); за сумісництвом працював заступником директора Башкирського інституту мікробіології, епідеміології та санітарії. Там учений продовжував розробляти засоби боротьби з хворобами людей, тварин, рослин.

В евакуації Віктор Дроботько з колегами винайшов технологічно простий, але надзвичайно важливий процес регенерації використаних перев'язочних матеріалів, за що був удостоєний звання «Відмінник охорони здоров'я СРСР» (1942).

Після закінчення війни Інститут мікробіології АН УРСР (нині — Інститут мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України) знову став самостійною установою, а Віктор Григорович очолив його і продовжував керувати протягом наступних 18 років. У 1948 році В. Дроботько обрали академіком АН УРСР, а у 1966 — присвоїли звання «Заслужений діяч науки УРСР».

Могила Віктора Дроботько на Байковому цвинтарі

Пішов із життя 10 вересня 1966 року.

• Мав понад 100 наукових праць з питань мікробіології риносклероми, кишкових інфекцій, харчових отруєнь, туберкульозу тощо. В. Дроботько працював також у напрямку вивчення антибіотиків із вищих рослин.
• Автор антимікробного препарату — іманін.
• Належить низка наукових відкриттів.
• Започаткував новий напрямок — мікотоксикологія.

Мав 150 опублікованих праць, серед яких:

• «М'ясні отруєння» (1934),
• монографія «Мікробіологія. Популярні нариси» (1936),
• «Сучасна хіміотерапія інфекційних хвороб» (1946),
• «Мікроби, їхня корисна і шкідлива роль» (1947).

• Віктор Григорович Дроботько (до 80-річчя з дня народження) / колектив Інституту мікробіології і вірусології АН УРСР // Мікробіол. журн. — 1965. — Т. 27. — Вип. 6. — С. 93—94.
• Віктор Григорович Дроботько / колектив Інституту мікробіології і вірусології АН УРСР // Мікробіол. журн. — 1966. — Т. 28. — Вип, 5. — С. 94
• Дяченко С. С. Академік АН УРСР В. Г. Дроботько — вчений і людина: (до 90-річчя з дня народж.) // Мікробіол. журн. — 1975. — Т. 37. — Вип. 6. — С. 787.
• Айзенман Б. Ю. Віктор Григорович Дроботько: (до 100-річчя з дня народж.) // Мікробіол. журн. — 1985. — Т. 47. — Вип. 5. — С. 106—109.
• Клейн Б. І. Київські мікробіологи сімдесятих і вісімдесятих років XIX століття // Мікробіол. журн. — 1955. — Т. 17. — Вип. 1—4. — С. 62—65.
• Айзенман Б. Ю. Роль академіка АН УРСР В. Г. Дроботька у розвитку вітчизняної мікробіології (до 90-річчя з дня народж.) // Мікробіол. журн. — 1975. — Т. 37. — Вип. 6. — С. 778—787.
• Руда С Академік В. Г. Дроботько та його наукова школа // Історія української науки на межі тисячоліть. — К., 2003. — Вип. 11. — С. 170—177. — ISBN 966-7737-26-8.
• Коваленко О. Вірність науковій істині: (до 120-річчя від дня народження академіка В. Г. Дроботька) // Вісник HAH України. — № 11. — 2005.— С. 74—76.
• Берегова Ю. М. Діяльність академіка В. Г. Дроботька в контексті розвитку мікробіологічної науки в Україні: автореф. дис. канд. іст. наук. — К., 2007. — 16 с.
• Дроботько Віктор Григорович // Визначні імена в історії української медицини. — К., 1997. — С. 274.

• До 130-річчя від дня народження академіка В. Г. Дроботька