Дружба (печера)

Дру́жба (інша назва Романія) — карстова печера в Українських Карпатах; геологічна пам'ятка природи місцевого значення.

Дружба (Романія)
Вхід до печери
Характеристики
Тип карстова
Довжина 1000 м
Глибина 46 м
Дослідження
Небезпеки вертикальний колодязь завглибшки 20 м
Відвідування
Вільний доступ за спецдозволом
Розташування
Країна  Україна
Регіон Закарпатська область
Тячівський район
Карти розташування

 Дружба у Вікісховищі

Розташована в межах Угольсько-Широколужанського заповідного масиву (частина Карпатського заповідника), в лісі на північній околиці села Мала Уголька, що в Тячівському районі Закарпатської області.

Дружба вважається найбільшою печерою Українських Карпат. Сумарна довжина її ходів становить понад 1 км, загальна глибина печери — 46 м.

Розташування тут печери пов'язане із заляганням величезних, у кілька кубокілометрів, блоків вапняку, що загалом є характерно для Пенінської зони стрімчаків, яка проходить через південну частину Угольського масиву. Ця місцевість характеризується добре розвинутим карстом, завдяки чому тут представлені найрізноманітніші карстові форми як надземні, так і підземні: карстові лійки, печери, гроти, шахти, карстові колодязі тощо. Тільки печер на території Угольського-Широколужанського масиву налічується понад 30. Окремі з цих печер зберегли свої кам'яні шати — сталактити, сталагміти, сталагнати тощо.

Вхід у печеру Дружбу, що простяглася під землею аж до самої річки Малої Угольки, розташований на дні карстової лійки. Вхідний коридор — це кам'яний природний колодязь завширшки 1,5—2 м і завглибшки 20 м. На дні колодязя розташований великий зал (завалений брилами), від якого в різні боки розходиться кілька коридорів. У печері тече два струмки, які зливаються в єдиний потік. Температура повітря становить +8,5.

Заради безпеки людей і тварин вхід до печери довкруж обгороджений. Потрапити у підземелля можна лише зі спеціальним спорядженням та з провідником, до того ж отримавши дозвіл від адміністрації заповідника.

У 1950—60-х роках поблизу печери проводилися геологорозвідувальні роботи, сліди яких можна спостерігати до сьогодні у вигляді залишків шурфів.

1997 року увійшла до складу Карпатського біосферного заповідника.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.