Дріс ван Агт
Андреас (Дріс) Антоніус Марія ван Агт (нід. Andreas Antonius Maria (Dries) van Agt; * 2 лютого 1931) — нідерландський політик, очолював партію Християнсько-демократичний заклик. Прем'єр-міністр Нідерландів з 19 грудня 1977 до 4 листопада 1982 року.
Дріс ван Агт | |
---|---|
нід. Dries van Agt | |
| |
Прем'єр-міністр Нідерландів | |
19 грудня 1977 — 4 листопада 1982 | |
Попередник | Йооп ден Ойл |
Наступник | Рууд Любберс |
Народився |
2 лютого 1931 (91 рік) Geldropd[1] |
Відомий як | адвокат, правник, політик, дипломат, викладач університету, антивоєнний активіст |
Місце роботи | Радбоуд університет Неймеген, Кіотський університет, Ritsumeikan Universityd, Kwansei Gakuin Universityd і Радбоуд університет Неймеген[2] |
Країна | Нідерланди |
Освіта | Радбоуд університет Неймеген |
Політична партія |
Католицька народна партія (1971—1980) |
У шлюбі з | Eugenie van Agt-Krekelbergd |
Релігія | католицизм |
Нагороди |
|
Підпис | |
driesvanagt.nl | |
Біографія
Раннє життя
Отримав середню освіту в Ейндховені, і вищу освіту на юридичному факультеті Університету в Неймегені.
Після закінчення університету в 1955 приступив до юридичної практики в Ейндховені, а в 1957 вступив на державну службу роботу в міністерство сільського господарства і рибних ресурсів Нідерландів. У 1962 перейшов на роботу в міністерство юстиції.
У 1968–1971 — на викладацькій роботі, професор кримінального права в Університеті Неймегена. З 1971 знову на державній службі, зокрема у 1971–1977 — міністр юстиції, у 1973–1977 одночасно заступник прем'єр-міністра. У 1976–1982 — голова Католицької народної партії.
Прем'єр-міністр Нідерландів
Після розпаду в 1977 урядової коаліції три християнські партії Нідерландів, в тому числі, партія, очолювана ван Агтом, об'єдналися в блок Християнсько-демократичний заклик (у 1980 перетворений в однойменну політичну партію). Коаліцію очолив ван Агт, який за підсумками виборів зміг сформувати уряд. Прем'єр-міністр Нідерландів в 1977–1982. Уряд ван Агта, володіючи мінімальною більшістю у Другій палаті, проводив збалансований курс, уникаючи різких змін у внутрішній і зовнішній політиці. Воно пішло на деяке обмеження витрат на соціальні потреби, освіту та охорону здоров'я, а також одночасно збільшив видатки на оборону. Основні суперечки в політичних колах країни в цей період викликало питання про розміщення на території Нідерландів американських ядерних ракет середньої дальності. Опозиційні Партія праці та інші ліві партії рішуче критикували ці плани. Супротивники ракет організували потужні демонстрації протесту. На виборах, що відбулися в травні 1981, правляча коаліція втратила більшість у парламенті. У вересні 1981 ван Агту вдалося сформувати новий лівоцентристський уряд із представників Християнсько-демократичного заклику, Партії праці і партії Демократи 66. Однак, у жовтні воно зіткнулося з кризою через розбіжності з питання фінансування плану зі зниження рівня безробіття. У травні 1982 кабінет покинули представники Партії праці, протестуючи проти заходів жорсткої економії в соціально-економічній сфері. Після проведення дострокових виборів було сформовано уряд Рудольфуса Любберса.
Політична кар'єра після відставки
Королівський комісар в провінції Північний Брабант в 1983–1987. Представник ЄС в Японії в 1987–1989, у США в 1989–1995. Після відходу з офіційних постів продовжує брати активну участь у міжнародній політиці, зокрема, приділяє багато сил процесу врегулювання палестино-ізраїльського конфлікту. Критикує нинішній уряд Нідерландів за «проізраїльської позиції», висловлює жаль у зв'язку з бойкотом організації ХАМАС.
Примітки
- Parlement.com
- Schreuder O. Proeven van eigen cultuur, vijfenzeventig jaar Katholieke Universiteit Nijmegen 1923-1998 Deel II 1960-1998 — 1998. — 539 с. — ISBN 90-5625-040-X