Дубати

Дубати, або Білі тюрбани — нерегулярні військові формування у складі італійського Королівського корпусу колоніальних військ (італ. Regio Corpo di Truppe Coloniali), які діяли на території Італійського Сомалі з 1924 по 1941. Назва дубати походить з сомалійської мови; перекладається як білі тюрбани.

Дубат з гвинтівкою, одягнений у традиційний одяг. Друга італо-ефіопська війна
Загони дубатів на верблюдах під керівництвом полковника Камілло Бекіса

Походження та обов'язки

Дубати були місцевим військовим формуванням на території Італійського Сомалі, що використовувались італійською армією після Першої світової війни.[1]

Сформовані полковником Каміло Бекісом у липні 1924, дубати застосовувалися здебільшого у легкій піхоті та здобули собі репутацію ефективних бійців.[2] Дубати служили на постійній основі та були краще тренованими й озброєними, ніж племінні банди, задіювані за потреби італійським військовим командуванням у якості допоміжних з'єднань у Сомалі та інших колоніях.

Дубати були сконцентровані вздовж кордонів з Британським Сомалі, Ефіопією та Британською Східною Африкою.

Регіон Огаден патрулювали загони дубатів, що пересувалися на верблюдах.

Форма, озброєння та звання

З часів свого заснування дубати носили традиційний сомалійський аналог саронга — білу футу.[3] На голові носили щільно закручений тюрбан (дуб),[4] від якого й походить термін дубат.[2] Сомалійські унтерофіцери, згідно зі своїм званням, носили зелені, червоні або чорні ремені та китиці. Протягом 1935-36 ці предмети одягу, пофарбовані у колір хакі та доповнені сахарською тунікою, застосовувались у якості військової форми.[5]

Унтерофіцерами дубатів були виключно італійці. Їх зазвичай брали з шести регулярних арабо-сомалійських батальйонів Королівського корпусу колоніальних військ, сформованих на територіях сучасних Сомалі та Ємена.[6]

Дубати були озброєні карабінами Манліхера (Mannlicher M1895).[2] У якості холодної зброї застосовували традиційні викривлені кинджали — білао.

Кампанії
Кавалерія та фортеця Султанату Гобйо

Протягом 1925—27 три тисячі дубатів були задіяні в «кампанії султанатів», що мала на меті окупацію територій султанатів Гобйо та Маджиртін. У 1927 дубати перетнули кордон Ефіопії. Застосування дубатів у цій акції дозволила італійцям уникнути дипломатичних складнощів, пов'язаних з Ефіопією.[7]

На перших етапах італійського вторгнення в Ефіопію у 1935 кількість формувань дубатів збільшилася з чотирьох до десяти. 5 грудня 1934 стався конфлікт між загоном дубатів, що вторгнувся в оазис Вал-Вал в Огадені, та військами Ефіопії, що супроводжували комісію з державного кордону. Інцидент став приводом для подальшої Другої італо-ефіопської війни. Під час завоювання Ефіопії у 1936 було задіяно близько 20 тис. дубатів та інших нерегулярних формувань.[8]

Після завершення окупації Ефіопії дубати були дислоковані в пустелі Огаден та біля кордонів Французького та Британського Сомалі. Вони постійно здійснювали напади на ефіопських партизан у Хараро.

Перед вступом Італії у Другу світову війну дубати зазнали реорганізації та стали більш синхронізованими з регулярними сомалійськими бойовими одиницями Королівського корпусу колоніальних військ. Перша група дубатів у подальшому стала частиною військ генерала Карло Де Сімоне — під час італійського завоювання Британського Сомалі у серпні 1940. Дубати брали участь у нападі на Кенію та завоюванні Мояле та Буни.[9]

Протягом Східноафриканської кампанії 1941 дубати служили у групі армій П'єтро Гадзери.[2] Після британської військової окупації Італійського Сомалі у 1941 загони дубатів були розформовані.

Британські дубати

Протягом 1936 — кінця 1950-х британський колоніальний уряд утримував на кенійсько-сомалійському кордоні загони місцевої поліції, відомої як «дуби» (англ. Dubas). Деякі з них пересувалися на верблюдах. Виконували ті ж самі функції, що і їхній італійський аналог, за яким вони й були створені. Носили білий національний одяг та червоний тюрбан.

Нагороди

Нагороджені італійською Золотою медаллю за військову хоробрість.

За мужність народу, підживлювану любов'ю до прапора та вірою у вище призначення Італії в Африці протягом війни, за численні прояви найблискучішого героїзму. За велику щедрість та вірність, з якими жертвували собою задля освячення Італійської імперії. Італо-ефіопська війна, 3 жовтня 1935 — 5 травня 1936. — 19 листопада 1936.[10]

Примітки
  1. Stephanie Hom Cary, Destination Italy: Tourism, colonialism, and the modern Italian nation-state, 1861--1947, (ProQuest: 2007), с.264.
  2. Philip S. Jowett, Stephen Andrew, The Italian Army 1940-45: Africa 1940-43, Volume 2, (Osprey Publishing: 2001), с.7.
  3. стор. 25, Piero Crociani, "Le Uniformi dell'A.O.I (Somalia 1889-1941), la Roccia 1980
  4. Luigi Frusci, In Somalia sul fronte meridionale, (L. Cappelli, 1936), с.31.
  5. Elioe Vittorio, tavola XXVI "Atlante delle Uniformi Militari - militarie italiane del 1934 ad oggi", Grafica Editoiale 1984
  6. стор. 12-13, Piero Crociani, "Le Uniformi dell'A.O.I (Somalia 1889-1941), la Roccia 1980
  7. Piero Crociani, "Le Uniformi dell'A.O.I (Somalia 1889-1941), стор. 24-25 la Roccia 1980
  8. Dubats in 1936 Ethiopia conquest (original video in Italian)
  9. Attack of Dubats in Kenya (original video in Italian). Архів оригіналу за 11 січня 2017. Процитовано 30 липня 2019.
  10. Motivazione della medaglia d'oro (італійською мовою)

Джерела
  • The Italian Invasion of Abyssinia 1935-36; David Nicolle 1997; ISBN 1-85532-692-2
  • Le Uniformi dell AOI (Somalia 1889-1941); Piero Crociani, la Roccia 1980
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.