Дульса I (графиня Провансу)
Дульса (Дульсія) I (фр. Douce de Provence; 1090 — бл. 1130) — графиня Провансу, Жеводану в 1112—1130 роках.
Дульса I | |
---|---|
Народилася | 1090 |
Померла | 1129 |
Діяльність | політична діячка |
Титул | граф |
Рід | House Millaud |
Батько | Gilbert I of Millaud |
Мати | Герберга (графиня Провансу) |
Брати, сестри | Stephanie of Provenced |
У шлюбі з | Рамон Баранґе III |
Діти | Berengaria of Barcelonad, Рамон Баранґе IV, Беренгер-Рамон I (граф Провансу)[1], Almodis of Barcelonad і Stefania di Barcellonad |
Життєпис
Старша донька Жильдера де Мійо, графа Жеводану, і Герберги, графині Провансу. Народилася близько 1090 року. 1111 року загинув її батько. 112 року вийшла заміж за графа Барселони. Того ж року мати Дульси зробила її та чоловіка співграфами Провансу, третину графства Жеводан, передала половину графства Карла і частину графства Руерг.
1113 року Дульса I видала акт, згідно зя ким фактичним правителем Провансу став її чоловік Рамон-Беренгер III. Це сприяинило повстання роду Брюсанс-Пальоль з м. Екс. 1115 року помирає її мати. 1116 року чоловік Дульси I за підтримки роду Бо придушив повстання, передавши землі ворохобників шваргу — Раймунду де Бо.
У 1120 році почалося протистояння з Альфонсом Журденом, графом Тулузьким, за маркізат Прованс, що завершилося 1125 року. За умовами мирного договору графство Прованс залишилося за Дульсою I та її чоловіком, маркізат Прованс перейшов остаточно до Тулузького дому. Графство Форкальк'є визнало зверхність Альфонса Журдена. Втім там вплив скоріше мав Рамон-Беренгер III. Крім того, він зберіг за собою кілька анклавів на Прованському маркізаті: частину Аржансу, графство Конта-Венессен, половину міст Авіньйон, Сорг, Ле-Понт, замки Тор і Комон.
Померла Дульса I 1130 року. Графство Прованс успадкував її Беренгер-Рамон
Родина
Чоловік — Рамон-Беренгер III, граф Барселони
Діти:
- Альмодіс (1126—1164), дружина Понса I де Кервера
- Беренгарія (1116—1149), дружина Альфонсо VII, короля Кастилії
- Рамон-Беренгер (1113/1114—1162), граф Барселони у 1131—1162 роках
- Беренгер-Рамон (бл.1115—1144), граф Провансу у 1131—1144 роках
- Бернад (1117)
- Стефанія (1118—бл. 1131), дружина Кентулі III, графа Біггор
- Мафальда (бл. 1120—бл.1157), дружина Вільгельма Рамона I, графа Кастельвель
Примітки
- Lundy D. R. The Peerage
Джерела
- Thomas N. Bisson (1984), "The Rise of Catalonia: Identity, Power, and Ideology in a Twelfth-Century Society, " Annales: Economies, Sociétés, Civilisations, xxxix, translated in Medieval France and her Pyrenean Neighbours: Studies in Early Institutional History (London: Hambledon, 1989), 179.
- Elisenda Albertí: Dames, reines, abadesses. Divuit personalitats femenines a la Catalunya medieval. Albertí, Barcelona 2008, ISBN 978-84-7246-085-0, S. 35–38.