Думітру Стингачу

Думітру Стингачу (рум. Dumitru Stângaciu, нар. 9 серпня 1964, Брашов) — румунський футболіст, що грав на позиції воротаря.

Думітру Стингачу
Думітру Стингачу
Особисті дані
Народження 9 серпня 1964(1964-08-09) (57 років)
  Брашов, Румунія
Зріст 190 см
Вага 80 кг
Громадянство  Румунія
Позиція воротар
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1982–1984 «Брашов» 5 (-?)
1984–1995 «Стяуа» 191 (-?)
1988–1989   «Олт Скорнічешті»16 (-?)
1995–1996 «Ванспор» 23 (-?)
1996–2000 «Коджаеліспор» 94 (-?)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1992–1998 Румунія 5 (-1)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
2001–2006 «Політехніка»(ворот.)
2006 «Вісла» (Краків)(ворот.)
2006–2009 «Уніря» (Урзічень)(ворот.)
2010–2012 «Кубань»(ворот.)
2012–2014 «Динамо» (Москва)(ворот.)
2015 «Тиргу-Муреш»(ворот.)
2015–2016 «Цзянсу Сайнті»(ворот.)
2016 «Кубань»(ворот.)
2016–2017 «Ан-Наср» (Дубай)(ворот.)
Звання, нагороди
Нагороди

Орден «Meritul Sportiv»d

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за «Стяуа», а також національну збірну Румунії. Володар Кубка європейських чемпіонів та Суперкубка УЄФА.

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1982 року виступами за «Брашов», взявши участь у 5 матчах чемпіонату.

У 1984 році перейшов у бухарестський «Стяуа», де став дублером Гельмута Дукадама. 1986 року, після уходу Дудакама, новий головний тренер Ангел Йорденеску зробив Стингачу основним воротарем клубу. 1988 року Стингачу поступився місцем у воротах Сілвіу Лунгу і був відданий в оренду в «Олт Скорнічешті». З 1990 року, після уходу Лунга, знову став основним воротарем, де виступав до 1995 року, провівши загалом 191 матч і став, разом з командою, сім разів чемпіоном Румунії, 3 рази віце-чемпіоном, 4 рази володарем Кубка Румунії, 2 рази фіналістом Кубка, 1 раз володарем Суперкубка країни, 1 раз переможцем Кубка європейських чемпіонів, 1 раз півфіналістом Кубка чемпіонів і 1 раз володарем Суперкубка УЄФА.

З 1995 по 1996 рік грав за турецький клуб «Ванспор», де провів 23 гри, після чого поповнив ряди «Коджаеліспора», за який виступав аж до завершення кар'єри гравця в 2001 році, провівши за цей час 94 матчі і став, разом з командою володарем Кубка Туреччини в 1997 році.

Виступи за збірну

8 квітня 1992 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Румунії, вийшовши на заміну на 80-й хвилині товариського матчу зі збірною Латвії, який у підсумку завершився перемогою Румунії з рахунком 2:0. Останній раз зіграв за збірну 6 червня 1998 року в товариському матчі з збірної Молдови. Всього зіграв 5 матчів, в яких пропустив 1 гол (18 березня 1998 року від збірної Ізраїлю, цей м'яч в результаті став єдиним у матчі)[1], в тому числі одну зустріч провів у відбірковому турнірі до чемпіонату світу 1998 року проти збірної Ліхтенштейну 29 березня 1997 року в Бухаресті, в тій зустрічі Думітру відстояв «на нуль», а його команда здобула перемогу з рахунком 8:0[2].

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1998 року у Франції, однак на поле не виходив.

Тренерська кар'єра

Після завершення кар'єри гравця в 2001 році зайнявся тренерською діяльністю, ставши тренером воротарів у «Політехніці» з Тімішоари.

З 2006 року працював у тренерському штабі Дана Петреску у «Віслі», «Унірі» (Урзічень) та краснодарській «Кубані»[3][4].

2012 року перейшов з Петреску в московське «Динамо», де працював в 2012—2014 роках. Потім продовжив спільну роботу з Даном в румунському «Тиргу-Муреші» і китайському «Цзянсу Сайнті».

У червні 2016 року разом з Петреску знову увійшов до тренерського штабу краснодарської «Кубані», проте вже в жовтні тренерський штаб пішов у відставку і незабаром перейшов в еміратський «Ан-Наср» (Дубай), де пропрацював один рік.

Титули і досягнення

«Стяуа»: 1984-85, 1985-86, 1986-87, 1987-88, 1992-93, 1993-94, 1994-95
«Стяуа»: 1984-85, 1986-87, 1987-88, 1991-92
«Стяуа»: 1994
«Стяуа»: 1985-86
«Стяуа»: 1986
«Коджаеліспор»: 1996-97

Нагороди

  • Орден «За внесок у розвиток румунської спорту» II ступеня (2008)[5]

Особисте життя

Крім румунської, Думітру володіє також англійською, турецькою, італійською і трохи іспанською мовами, під час роботи в Росії вивчав російську. Крім футболу, захоплюється лижами і тенісом.[5]

Примітки

  1. Статистика матчів збірної Румунії з 1990 по 1999 рік (англ.). rsssf.com. Архів оригіналу за 13 січня 2010. Процитовано 2010-8-10.
  2. Профіль гравця (англ.). Офіційний сайт ФІФА. Архів оригіналу за 3 липня 2010. Процитовано 2010-8-10.
  3. Офіційна заявка ФК «Кубань» на сезон 2010 року (рос.). Офіційний сайт ПФЛ. Архів оригіналу за 18 листопада 2010. Процитовано 2010-8-10.
  4. Тренерський штаб основного складу (рос.). Офіційний сайт ФК «Кубань». Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 2010-8-10.
  5. Думітру Стынгачу: «Футбол, п'ять мов і Шуберт» (рос.). Офіційний сайт ФК «Кубань». 27.01.2010. Архів оригіналу за 25.11.2012. Процитовано 2010-8-10.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.