Дурмасенко Олексій Олегович

Олексі́й Оле́гович Дурмасенко (1 червня 1989 — 29 грудня 2014) — старший солдат Збройних сил України, псевдо «Динамо».

Дурмасенко Олексій Олегович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження 1 червня 1989(1989-06-01)
Київ
Смерть 29 грудня 2014(2014-12-29) (25 років)
Піски
Поховання Лісове кладовище
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність  Україна
Вид ЗС  Збройні сили
Рід військ  Механізовані війська
Формування
 93 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»

Життєвий шлях

Народився в Оболонському районі Києва. Шульга, батьки це помітили і віддали на навчання до Академії мистецтв. Займався аматорським футболом, півзахисник. Брав уроки академічного малювання, оформлював клуби та ресторани. Поступив до Інституту декоративно-прикладного мистецтва ім. Бойчука. Відвідував курси стиліста, цікавився модельним бізнесом. Обрав напрям флориста, 2011-го їде вдосконалюватися до Москви. Стає провідним флористом у елітному салоні на Рубльовці.

Під час останніх відвідин родини не зміг стояти осторонь, зводив барикади на Грушевського, зазнав осколкового поранення в ногу. Після перемоги Євромайдану повернувся до Москви.

Після початку російської агресії розраховується з роботи, повертається до України, записується добровольцем. Старший стрілець, 93-тя окрема механізована бригада. Після місячної підготовки підрозділ зайняв позиції у Пісках.

Два з половиною тижні перебував із побратимами на ротації в АД. З двома вояками установив Державний прапор на найвищій точці відбитого у терористів терміналу, ворожа куля опалила ногу. Побував вдома у короткотерміновій відпустці.

29 грудня 2014-го загинув у бою з російськими збройними формуваннями, що атакували позиції українських військовиків під Пісками. Олексій у тому часі прийшов провідати побратимів, на блокпост напала диверсійна група противника. Дурмасенко кинувся на підмогу без бронежилета й загинув у бою — диверсант зі спини кинув гранату. Тоді ж у бою полягли Сергій Абрютін та Костянтин Дубовський.

Без Олексія лишилися батьки, дві сестри — Марія і Анастасія. Батько Олексія, Олег Дурмасенко, є відомим художником та дизайнером (творчий псевдонім — Гліб Гржабовський, автор нагрудного знака «Герой киянин» та пам'ятного знака загиблим за Україну білорусам).

Похований у Києві (Лісове кладовище).

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
  • нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно)
  • нагрудним знаком «Герой Киянин» (посмертно)
  • у гімназії «Потенціал», котру закінчив Олексій, відкрито пам'ятну дошку його честі
  • у інституті декоративно-прикладного мистецтва ім. Бойчука в якому вчився Олексій, відкрито пам'ятну дошку на його честь
  • у приміщені бібліотеки № 15 по вул. Набережно-Корчуватській, б.92 засновано Творчий Центр «ім. Дурмасенка Олексія ГГ-Корчуватий-Арт» та відкрито музей Героя — кіборга «Динамо»

Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 29 грудня[2][3].

Примітки
  1. Указ Президента України від 3 травня 2015 року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  2. В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 29 грудня 2021. Процитовано 29 грудня 2021.
  3.  Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 29 грудня на YouTube

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.