Дюрнштайн (замок)

Руїни замку, малюнок 1842 р.

Кам'яний замок був побудований представниками династії фон Куенрінгерів в середині XII століття. Аззо фон Гобатсбург, засновник роду Куенрінгерів, придбав цю територію в монастиря Тегернзеє. Його онук Адмар звів на цьому місці кам'яний замок.

Місто Дюрнштайн і замок були пов'язані спільною оборонною стіною. Замок відігравав роль цитаделі.

Споруда знаменита тим, що саме тут більше року (з грудня 1192 по березень 1193 року) в якості бранця перебував король Річард I Левове Серце. Англійський монарх повертався з Третього хрестового походу, але був захоплений в полон (за ініціативою герцога Леопольда V, якого Річард I Левове Серце встиг принизити при взятті міста Акра). Пізніше Річарда із замку перевезли у володіння німецького імператора Генріха VI. Той зумів отримати від англійців гігантський викуп за короля.

У 1306 році вперше згадується каплиця, присвячена Івану Богослову. У 1588 році замок був реконструйований князем Штрайном фон Шварценау і перетворений на неприступну фортецю.

У 1645 році, на заключному етапі Тридцятилітньої війни замок захопили шведи, якими командував Леннарт Торстенсон. Залишаючи Дюрнштайн після укладення миру, шведи підірвали систему укріплень.

Після 1662 року в замку більше не розташовувався гарнізон, а стіни і башти ніхто не відновлював. Востаннє Дюрнштайн намагалися використовувати в якості фортифікаційної споруди під час чергової турецької навали.

Після 1679 року замок остаточно перетворився на руїни.

Вежа Штархембергварте, яку так люблять відвідувати туристи, була побудована над руїнами замку Дюрнштайн в 1882 році. Ініціатором став принц Камілло Стархемберг. Він же проклав за свої кошти зручну стежку на гору. Цей шлях зберігся до теперішнього часу і є важливою пам'яткою Вахау.

• 
  Руїни замку над містом Дюрнштайн
• 
  Руїни воріт, що ведуть до замку
• 
  Вид на замок, Дунай і місто Дюрнштайн
• 
  Усередині руїн замку
• 
  Руїни головної вежі замку

• Bundesdenkmalamt: Dehio Niederösterreich, nördlich der Donau, Wien 1990, S. 122
• Falko Daim, Karin Kühtreiber, Thomas Kühtreiber: Burgen — Waldviertel, Wachau, Mährisches Thayatal. 2. Auflage, Verlag Freytag & Berndt, Wien 2009 ISBN 978-3-7079-1273-9, S. 106—109.
• Franz Eppel: Die Wachau. Salzburg 1975, S. 76.
• Hannes Gans: Die Wachau mit Strudengau und Nibelungengau. Wien 2006 (= Falters Feine Reiseführer), 308—314.
• Georg Clam-Martinic: Österreichisches Burgenlexikon, Linz 1992 року, S. 115
• Leander Petzoldt (Hrsg.): Sagen aus Niederösterreich. München 1992 року, S. 78-79, 123, 126.
• Otto Piper / Thomas Kühtreiber: Die Burgen Niederösterreichs, Schleinbach 2012 S. 28
• Wilhelm J. Wagner: Der große Bildatlas zur Geschichte Österreichs. Wien 1995 року, S. 78-79.