Дяк Юрій Іванович
Юрій Іванович Дяк (нар. 5 липня 1987, Могилів-Подільський) — актор театру і кіно, заслужений артист України.
Юрій Дяк | ||||
---|---|---|---|---|
Народився |
5 липня 1987 (34 роки)
Могилів-Подільський | |||
Громадянство | Україна | |||
Нагороди та премії | ||||
|
Життєпис
Юрій Дяк народився 5 липня 1987 року в місті Могилів-Подільський Вінницької області[1]. Після закінчення школи переїхав. Вступив до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого на спеціальність «Актор драматичного театру і кіно», який закінчив у 2010[2]. Окрім університету Юрій Дяк закінчив майстерню М. Ю. Резінковича в 2010 році.
Протягом навчання, у 2006 році, почав служити в Національному театрі російської драми ім. Лесі Українки.
Там зіграв такі ролі[2]:
- Клінтон Преміджер («Оголена зі скрипкою»);
- Мілкін Петро Петрович («Хороші люди»);
- Гофмаршал фон Кальб («Підступність і кохання»);
- Григорій («Прибуткове місце»);
- Фінкс («Дрібниці життя»);
- Еліо («Прощальне танго»);
- Боббі Франклін («Занадто одружений таксист»);
- Ронні, чоловік секретарки («№ 13» (Шалена ніч, або Одруження Пігдена).
У 2018 році Юрій Дяк отримав звання заслуженого артиста України.
Вперше на екранах телевізорів Юрій Дяк з'явився в 2017 році у фільмі-виставі «Прибуткове місце». Наступну роль отримав через два роки. Головну роль Юрій Дяк вперше зіграв в документальному фільмі «Архімед. Повелитель чисел».
На телебаченні Юрій Дяк зазвичай грає невеликі ролі, набагато більше роботи у нього в театрі. Проте у 2020 році Юрій Дяк отримав головну роль у серіалі «Козаки. Абсолютно брехлива історія» на телеканалі ICTV.
Фільмографія
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
2007 | ф | Прибуткове місце | ||
2009 | ф | Чудо | ||
2010 | ф | Антиснайпер. Постріл з минулого | ||
2010 | ф | Брат за брата | ||
2011 | ф | Доставити за всяку ціну | ||
2012 | ф | Закохані в Київ (кіноальманах) | ||
2012 | с | Повернення Мухтара-8 | ||
2012—2018 | с | Жіночий лікар | лікар-педіатр | |
2013 | ф | Архімед. Повелитель чисел | ||
2013 | ф | Любов із випробувальним терміном | ||
2013 | ф | Я поруч | ||
2013—2014 | с | Великі почуття | ||
2014 | ф | Давай поцілуємося | ||
2014 | с | Дворняжка Ляля | ||
2014 | ф | Ковзани для чемпіонки | ||
2014 | ф | Особиста справа | ||
2014 | с | Останній яничар | ||
2015 | ф | Жереб долі | ||
2016 | ф | Східні солодощі | ||
2016 | ф | Забудь і згадай | ||
2016 | с | На лінії життя | ||
2016 | ф | Лист надії | ||
2016 | с | Поганий хороший коп | ||
2017 | ф | Догори дригом | ||
2017 | ф | Вибираючи долю | ||
2017 | ф | Біле-чорне | ||
2017 | ф | Ментівські війни. Київ | ||
2017 | ф | Ментівські війни. Одеса | ||
2017 | ф | Мій кращий ворог | ||
2017 | ф | Той, хто не спить | ||
2017 | ф | Що робить твоя дружина? | ||
2018 | ф | Казка про гроші | писар | |
2018 | ф | Жити заради любові | ||
2018 | ф | За законами воєнного часу-2 | ||
2018 | ф | Сьомий гість | ||
2019 | с | Інша | ||
2020 | с | Козаки. Абсолютно брехлива історія | Іван |
Посилання
- Замок, Високий (13 листопада 2020). «Перед виходом на сцену читаю «Отче наш…» — Високий Замок. wz.lviv.ua (uk-ua). Процитовано 17 березня 2021.
- ЮРІЙ ДЯК: «Мені подобається щодня бути різним: сьогодні я граю француза, завтра — англійця, а післязавтра – американця…». galyorka (ru-RU). 13 липня 2017. Процитовано 17 березня 2021.
- Юрий Дяк. Кино-Театр.РУ. Процитовано 17 березня 2021.
- Юрий Дяк: биография актера. teleportal.ua (рос.). Процитовано 5 серпня 2021.
- Дяк Юрий Иванович - АБА Студия: актеры, поиск и подбор актеров для съемок в кино. abastudio.org. Процитовано 5 серпня 2021.
- Дяк Юрій | Особа. theatre.love. Процитовано 5 серпня 2021.
- Дяк Юрій Іванович. Національний академічний театр російської драми ім. Лесі Українки. Процитовано 05.08.2021.