Останній яничар

Біда приходить в козачу станицю. Невловимий вершник викрадає станичних дівчат. Хитрий, спритний і нещадний, що не знає страху, не відає ні любові, ні дружби. Він визнає лише одну правду — служіння волі свого господаря. Він легко справляється і з десятками ворогів, і з гаремними інтригами, стійко переносить будь-які негаразди і наклепи. Однак, виявляється, є сили, з якими не в змозі впоратися навіть сталевий характер яничара.

• Олександр Суворов — Альтан Бей яничарів син турецького посла Мустафи, і брат Гюльхана
• Зоряна Марченко — Марися Ханним, а пізніше, Султанова сестра загиблого брата Миколи Дружина Єрмолая, а пізніше кохана Гюльхана і незабаром його дружина, але вагітна від Альтана
• Артем Алексєєв — Сотник Федір  
• Ігор Петренко — Єрмолай, що одружився з козачкою Олександрою в 2-му сезоні
• Данило Мірешкін — Іскандер, син султана
• Олексій Тритенко — Гнат
• Армен Джигарханян — Батур
• Анатолій Хостікоєв — Гаврило Петрович
• Галина Безрук — Оксана
• Юрій Бєляєв — Мустафа
• Дар'я Шаповалова — Ольга Рогожина
• Ганна Сагайдачна — Ганна
• Олександр Соколов — Роман
• Олег Москаленко — Осип
• Олександр Мохов — Петро Авер'янович Колеванов
• Теона Дольникова — Зулейка
• Діана Розовлян — Айгуль
• Тетяна Казанцева — Лідія
• Сергій Векслер — Аблимед
• Юлія Рутберг — Деніз мріє про владу
• Антон Макарський — Умар, який був закоханий в Айгюль
• Тарас Цимбалюк — Гюльхан, що незабаром одружується на Марисі.
• Юрій Гребельник — Айдин
• Олеся Жураківська — козачка Любаша
• Володимир Горянський — Тимофій
• Олег Треповский — козак, що знайшов пораненого Єрмолая
• Олег Савкін — доктор Моррісон
• Артем Мяус — Тимоха

• Автори сценарію — Наталія Козловська, Андрій Козловський
• Режисери — Олександр Мохов, Антон Гойда
• Продюсери — Олексій Целіхін, Володимир Дубровін, Валентин Опалєв

Фільмування серіалу проходили у серпні 2014 року у Київській області та на території Національного історико-культурного заповідника «Качанівка» на Чернігівщині[1].

Фінал багатьом видався нелогічним. У мережі можна зустріти масу негативних коментарів щодо завершення тривалої станичної епопеї (варто зауважити, що навіть з часів закінчення «Поки станиця спить» (своєрідною передісторії «Останнього яничара» на ту ж тематику) не було такого ажіотажу.

Також глядачів не влаштувало те, що багато декорації буквально «перетягли» з «Поки станиця спить» в «Останній яничар» за хвіст, а наряди повторювалися серія за серією.

Серіал завершився епізодом, коли Деніз Ефенді розглядає план палацу. Ця сцена не схожа на фінальну, тому можливо буде знято продовдення — другий сезон.

Серіал став одним з трьох фіналістів з проектів номінованих на премію ТЕФІ 2015 року в категорії «Теленовела».[2] Але ТЕФІ дістався серіалу «Останній яничар».

На думку читачів сайту Кіно-театр.ру серіал посів 1-ше місце з 10 найбільш популярних російських серіалів 2015 року.[3]

Саундтрек до «Поки станиця спить»: Юта — Коханий Мій

«Останній яничар»: Стас Михайлов — Заборонена Любов

• Галина Безрук о сериале «Последний Янычар»: «Сценаристы иногда доходят до абсурда!», Комсомольская правда в Украине, 30 березня 2015 року (рос.)