Діаграма колір-зоряна величина для галактик

Діаграма «колір — зоряна величина» для галактик подає спостережуване відношення між абсолютною зоряною величиною, світністю, масою та кольором відомих на сьогоднішній день галактик.

Розподіл галактик на діаграмі колір-зоряна величина вказує на наявність трьох популяцій: «червоної послідовності», «блакитної хмари» та «зеленої долини».

Спостережуваний розподіл

Попередній опис отриманого розподілу галактик на цій діаграмі було виконано 2003 року в статті Eric F. Bell та ін. щодо огляду COMBO-17[1], в якій зазначено про бімодальний розподіл червоних та блакитних галактик. Цей же бімодальний розподіл було отримано в результаті аналізу даних щодо червоних та блакитних галактик у Слоанівському цифровому огляді неба[2] та навіть у роботі Жерара де Вокулера 1961 р., присвяченій морфологічній класифікації галактик[3]

На діаграмі можна виділити три угрупування галактик:

  • галактики «червоної послідовності»,
  • галактики «блакитної хмари» та
  • галактики «зеленої долини»

Фізичний зміст

«Червона послідовність» містить карликові та велетенські масивні еліптичні галактики. Карликові галактики мають відносно малу масу й відповідно нижчу абсолютну зоряну величину, оскільки світність галактики загалом пропорційна масі її зоряного населення. У той же час гігантські галактики відповідно мають значно вищу абсолютну зоряну величину.

Блакитна хмара містить загалом лише молоді блакитні галактики, які здебільшого є спіральними. Тут розподіл галактик більш рівномірний щодо їх кольору та маси й тому має кулясту форму.

Між ними розташована так звана «зелена долина», яка містить загалом старі спіральними галактиками, що вже значно просунулися на шляху своєї еволюції й містять багато зір типу червоних гігантів чи надгігантів, які й надають цим галактикам більш червоного кольору. Оскільки кількість таких старих спіральних галактик порівняно невелика, то «зелена долина» виглядає «менш населеною».

На відміну від діаграми Герцшпрунга—Рассела для зір, фізичні властивості галактик не повністю визначаються їх розташуванням на діаграмі.

Еволюційні зміни

Діаграма також показує еволюцію з часом в процесі еволюції всесвіту. Червона послідовність раніше мала майже однаковий постійний колір для всіх абсолютних зоряних величин (світностей) галактик, в той час як блакитна хмара менш рівномірно розподілена й показувала певну залежність кольору спіральних галактик від абсолютної зоряної величини.

Див. також

Джерела
  1. Bell, Eric F. et al. Nearly 5000 Distant Early‐Type Galaxies in COMBO‐17: A Red Sequence and Its Evolution since z=1, The Astrophysical Journal, 608:752-767, 2004 June 20.
  2. Strateva, Iskra; Ivezić, Željko; Knapp, Gillian R. et al. (oct 2001). Color Separation of Galaxy Types in the Sloan Digital Sky Survey Imaging Data. Astronomical Journal 122: 1861–1874. doi:10.1086/323301. Проігноровано невідомий параметр |eprint= (довідка)
  3. de Vaucouleurs, G. Integrated Colors of Bright Galaxies in the u, b, V System. 1961, The Astrophysical Journal Supplement Series, 5, 233.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.