Дівчинка на тлі перського килима

Михайло Врубель опинився в Києві майже випадково. І був пов'язаний з містом майже п'ять років.

У 1884 році в Петербурзьку Академію мистецтв приїхав відомий київський археолог, історик мистецтв, професор Адріян Вікторович Прахов і розповів Чистякову про намір створити візантійський іконостас та реставрувати фрески Кирилівської церкви Києва. Потрібен був талановитий художник — (а Чистяков умів розпізнавати таланти) художник мав бути молодий, тому що грошей на гонорари було обмаль. Чистяков порадив йому взяти з собою Врубеля. Так Михайлові і не довелось закінчити Академію, де він провчився з 1880 по 1884 роки. Втручання в стінописи Кирилівської церкви 12 століття було досить стриманим. Наново створили фрески в тих місцях, де вони були повністю знищені. Перша ж проба Врубеля — зображення архангела на одному з стовпів церкви — викликала загальне схвалення. Також для Кирилівської церкви Врубель створив фреску «Сходження Святого Духа на Апостолів» (1885). Звичайно ж, він малював не як художник 12 століття, а як сучасний майстер, що знає досягнення живопису Західної Європи, але не зрікається спадщини візантинізму.

Важливою частиною повернення старовинної київської церкви до життя було створення нового іконостаса. Аби Врубель знав, що від нього вимагають, художника відрядили в Венецію. Чотири ікони було виконано на важких цинкових стулках. Прообразом Богоматері стала Емілія Львівна Прахова, дружина професора. Врубель працював в Італії по пам'яті, без моделі — ні натурщиць, ні манекенів в нього не було. На початку 1885 року Врубель повертається до Києва. Але відносини з родиною Прахових загострюються через захоплення Врубеля Емілією Львівною, що було неприпустимим. Тому Михайло від'їжджає в Одесу, де проводить півроку. Саме в Одесі Врубель починає працювати над темою Демона — яку без перебільшень можна вважати найважливішою в його творчості.

• 
  Малюнок до голови Богородиці
• 
  Богоматір з іконостаса Кирилівської церкви.
• 
  «Мойсей», стінопис Врубеля
• 
  Емілія Прахова

Важкий матеріальний стан художника не покращили і київські гонорари. Від не мав навіть теплого одягу для зими, за свідченнями батька, що відвідав сина в Києві. Аби заробити грошей, художник і надумав створити картину «Східна казка». Полотно було знищене, але відома його композиція на малюнку 1886 року, який зберігає Національний музей «Київська картинна галерея». Врубель ретельно проробляв деталі, часто малював квіти. Малюнки 1885—1886 років рясніють зображеннями квітів («Шипшина», «Троянда», «Натюрморт з квітами і пресс-пап'є», «Акація», «Півонії в вазі»). Всі вони чергуються з замальовками для стінописів («Голова пророка») та численними зображеннями коханої Емілії Львівни, чужої дружини.

Після знищення «Східної казки» художник і створив новий твір, відомий зараз як «Дівчинка на тлі перського килима». Натурницею стала Марія, старша донька володаря Центрального київського ломбарда Г. Дахновича. Клієнтом каси був і сам Врубель, що брав невеликі суми під заклад власних речей та творів. Тому художнику дозволили використати для картини і коштовні килими, і ювелірні вироби, що були на той час в комерційному закладі Г. Дахновича.

«Дівчинка на тлі перського килима», поштова марка України (2018)

На підлозі, на тлі перського килима сидить молоде дівчисько. Умовний, театралізований одяг дівчинки відповідає театральним же уявам глядача 19 століття про арабський схід. Панували уявлення про розкіш, шатри, водоспади перлів і насолоди. Такі уяви не мали нічого спільного з реальністю тогочасної мусульманської частини світу з її ринками рабів, закріпаченим станом жінки, хворобами, наркоманіями, натовпом жебраків, релігійним фанатизмом. Мусульманський світ в 19 ст. програв змагання з західноєвропейською цивілізацією і перебував в стані стагнації. Але інерція «Казок 1000 і однієї ночі» ще котилася світом і захоплюватиме уяву тетральних художників, відбившись навіть в феєріях Леона Бакста на початку 20 ст.

Молодий художник і сам потерпав від невизнання, знав злидні, безгоршів'я, хворобу. Але був захоплений театром, його казками і магією, яку плекав в душі і протиставляв нудному існуванню в буржуазному оточені, з його культом швидкого збагачення, культом прибутку і пригнобленням неуспішних, гідних презирства. Свій варіант театралізованої «Східної казки» він і створив в картині «Дівчинка на тлі перського килима». Картина не має сюжету. Це як мізансцена в театральній виставі. Глядача дивує тривожний погляд дівчинки без надії розв'язати секрет її туги. Ситуацію заплутують і розкішні шати, і дивні перли, що натякають на щось, але без підказок. ЇЇ руки покладені на троянди і кинджал, тодішні розповсюджені символи кохання і смерті. Кольори твору взяті в майже повну силу, створюючі небачену гармонію. Від картини йшла майже сакральна магія, притаманна релігійним творам митця. Але тут був світський сюжет: чи то портрет в розкішному натюрморті, чи то небачений натюрморт, доповнений портретом.

Лише через десять років його знов стривожить образ жінки на тлі килима і він повторить призабуту композицію в картині «Ворожка», навіяною оперою «Кармен» (1895 рік, Третьяковська галерея). Але магія на «Ворожку» Врубеля — не зійшла.

Сподівання на продаж картини не виправдались. Полотно не сподобалось навіть Г. Дахновичу. Художник тричі намагався продати картину на аукціоні, але все було марно. В провінційному на той час Києві важо було знайти обізнаного прихильника сучасного світського живопису, котрий визнавали чи то невдалим, чи то декаденським. Кінець кінцем картину за 300 рублів придбав цукровий магнат Микола Терещенко, що мав вже картини російських митців. За часів СРСР його мистецька збірка буде націоналізована і стане підмурками сучасної Київської національної картинної галереї.

Картина не часто покидає рідні стіни і Київ. Її пощастило бачити лише відвідувачам небагатьох виставок в Італії, Франції та Великій Британії.

• ж «Юный художник», апрель, 1987
• Михаил Александрович Врубель. Выставка произведений. Каталог ГТГ., М, «Искусство», 1957, с. 10-12 (рос)

• Академізм
• Передвижники
• Декаданс
• Натюрморт
• Ломбард
• Квіти в синій вазі
• Провенанс
• Портрет Костянтина Арцибушева
• Портрет Савви Мамонтова
• Видіння пророка Єзекіїля

• Леон Бакст