Дідух Володимир Євгенович
Володи́мир Євге́нович Ді́дух (25 березня 1937, Іванківці, Хмельницький район, Проскурівський округ, Вінницька область, Українська РСР, СРСР — 8 липня 2016) — український співак (баритон), лауреат Шевченківської премії 1985 року — за концертні програми 1982—1984 років[1], 1987 — народний артист УРСР.
Дідух Володимир Євгенович | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Народився |
25 березня 1937 Іванківці, Хмельницький район, Проскурівський округ, Вінницька область, Українська РСР, СРСР | |||
Помер | 8 липня 2016 (79 років) | |||
Громадянство |
СРСР Україна | |||
Діяльність | співак | |||
Alma mater | Хмельницьке музичне училище імені Владислава Заремби | |||
Нагороди та премії | ||||
|
Біографія
Народився 25 березня 1937 року в селі Іванківці, тепер Хмельницький район, Хмельницька область, Україна. 1963 року закінчив Хмельницьке музичне училище.
У 1963—1966 роках — в Капелі бандуристів УРСР, з 1966 — у складі чоловічого вокального квартету «Явір» і до 2010-х — разом з Валентином Реусом.
1982 року в складі колективу виступає у Афганістані, виступи відбувалися в Угорщині, Польщі, Німеччині, Словаччині, Монголії, 1983 колектив в Монреалі, бере участь у Міжнародній торговій виставці «Людина і її світ» — 54 концерти.
1986 року «Явір» виступав на сцені будинку культури у Прип'яті та інших пунктах 30-кілометрової Чорнобильської зони — близько 80-ти концертів, озвучував фільм «Два кольори часу» про цю трагедію. Володимир Дідух має посвідчення ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС. Під час виступу перед ліквідаторами квартет втратив голос — неможливо виступати в респіраторах, а всі слухаючі сиділи в масках.
1989 року в складі «Явора» бере участь у фольклорному фестивалі «Фольклорама 89» у Вінніпегу. 1991 — Канадсько-Американське турне по 32-х містах. Того ж року ювілейний концерт у палаці «Україна» до 25-річчя колективу.
Нагороджений орденом «За заслуги» 3 ступеня.
Зовнішні аудіофайли | |
---|---|
Квартет «Явір» | |
Явір і яворина |
Джерела
- Шевченківський комітет
- Іванківці[недоступне посилання з квітня 2019]
- Енциклопедія сучасної України
- Балтянський М. Любить, тому й співає // Робітн. газ. — 2002. — 26 берез.
- Бурбан В. Яворове поліття Володимира Дідуха // Культура і життя. — 2002. — 27 берез.
- Гілка «Яворова» // Кульбовський М. З поділ. кореня.-Хмельницький, 1999. — С. 93-96.
- Дідух Володимир Євгенович // Мистецтво України: бібліограф. довід. — К., 1997. — С. 206.
- Дідух Володимир Євгенович // Митці України: енциклопед. довід. — К., 1992. — С. 214.
- Дідух Володимир Євгенович // Шевченківські лауреати 1962—2001: енциклопед. довід. — К.,2001. — С. 141.
- Логвиненко О. Стоїть явір над водою // Літ. Україна. — 2010. — 17 черв. — С.8
- Мокренко А. Стоїть явір над водою // Рад. Україна. 1984, 8 лют.; Токарев Ю. Ґрунт для «Явора» // КіЖ. 1984, 5 серп.
- Рікельс Г. Наш земляк з «Явора» // Рад. Поділля. — 1982. — 19 верес.
Посилання
- Дідух Володимир Євгенович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.