Дімітріс Мітропулос
Дімітріс Мітропулос (грец. Δημήτρης Μητρόπουλος, 1 березня 1896, Афіни — 2 жовтня 1960, Мілан) — грецький диригент, піаніст, композитор, педагог.
Дімітріс Мітропулос | |
---|---|
грец. Δημήτρης Μητρόπουλος | |
Основна інформація | |
Дата народження | 18 лютого (1 березня) 1896[1][2][3] |
Місце народження | Афіни, Греція[4] |
Дата смерті | 2 листопада 1960[1][2][…] (64 роки) |
Місце смерті | Мілан, Італія[4] |
Поховання | Перше афінське кладовище |
Громадянство | США і Греція |
Професії | диригент, піаніст, композитор |
Освіта | Королівська консерваторія в Брюсселі, Афінська консерваторія[5] і Школа Варвакіос |
Вчителі | Armand Marsickd |
Відомі учні | Claudio Scimoned |
Жанри | академічна музика |
Автограф | |
Файли у Вікісховищі |
Біографія
Займався з композиції і фортепіано в консерваторіях Афін, Брюсселя, Берліна (в Берлінської консерваторії — у фортепіанному класі Ф. Бузоні). З 1930 року професор Афінської консерваторії з класу композиції.
У 1937 емігрував до США. 1949 — диригент С, в період 1950—1958 — головний диригент Нью-Йоркського філармонічного оркестру, в 1954-58 — театру Метрополітен-опера.
Виступав на Флорентійському, Зальцьбургському фестивалях, в Мілані (Ла Скала), Відні (Державна опера) та інших містах. 1934 року гастролював в СРСР. В оперному репертуарі Мітропулоса були твори В. А. Моцарта, Дж. Верді, Дж. Пуччіні, М. Равеля, Д. Мійо, опери «Євгеній Онєгін» Чайковського, Мусоргського «Борис Годунов».
Сам Мітропулос — автор опери «Сестра Беатриса» (1920), музики до спектаклів, симфоній та інших творів.
Мітропулос ніколи не був одружений. Він був «тихо відомий як гомосексуал» і «не відчував ніякої потреби в косметичному одруженні».[6] Серед його зв'язків можна відмітити Леонарда Бернштайна (Leonard Bernstein).[7]
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119293943 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- https://www.eens.org/EENS_congresses/2014/charkiolakis_alexandros.pdf
- Horowitz, Joseph (2005). Classical Music In America: A History Of Its Rise And Fall. W. W. Norton & Company. с. 323. ISBN 0393057178.
- Lebrecht, Norman (2001). The Maestro Myth: Great Conductors in Pursuit of Power. Citadel Press. с. 259. ISBN 0806520884.
Джерела
- Велика радянська енциклопедія[недоступне посилання з липня 2019]
- Краткий музыкальный словарь[недоступне посилання з липня 2019]