Дім Атрідів
Дім Атрі́дів — знатний рід, який має велике сюжетне значення у Всесвіті Дюни, створеної письменником Френком Гербертом. Дім Атрідів — один з Великих Домів міжгалактичної феодальної імперії. Представники Дому Атрідів відіграють значну роль в кожному романі серії.
Автор веде цю династію від знаменитого давньогрецького роду Атридів, який переслідувала трагічна доля протягом декількох поколінь (Атрей, Тієст, Агамемнон, Орест і ін.).
Рідною планетою Атрідів з часів Батлеріанського джихаду була планета Каладан. Першими представниками роду, які постійно проживають на планеті, стали Естес і Кагін, сини иісцевої жительки Вероніки Терг'єт і Воріана Атріда, сина Титана Агамемнона.
При імператорі Шаддамі IV Атріди отримали пустельну планету Арракіс у своє володіння, і дім переселився в Арракін, її столицю.
Назва
Хоча в оригіналі рід називається англ. House Atreides, в українському перекладі романів Френка Герберта він отримав назву Дім Атрідів. Як пояснюють перекладачі Анатолій і Катерина Пітики:
 |
Оскільки це алюзія на давньогрецький рід Атрідів, в традиції українського перекладу це ім’я пишеться саме так, без «с» на кінці (немає ж у нас Спартакуса, є лише Спартак). Серед фанатів іноді побутує думка, що «Atreides» мають лишатися «Атрейдесами», бо «Атріди» — це античні греки, а у Герберта — якісь зовсім інші персонажі, що зберігають певне суголосся з героями Троянської війни, але напряму з ними не пов’язані. Однак сам автор спростовує таку інтерпретацію. У четвертій частині циклу, «Бог-імператор Дюни», Лето ІІ розповідає: «Моїм дідусем по татові був Лето Атрід, нащадок дому Атрея. Його родовід простежується до грецького предка. […] Як і багато порядних греків, мій дідусь по татові загинув, намагаючись убити смертельного ворога». Додаткове підтвердження цьому можна знайти в книжці Тіма О’Рейлі «Френк Герберт», де він цитує автора «Дюни»: «Мені хотілося створити родину з відчуттям монументальної аристократичності, а також із трагедією, яка висить над ними — усе це для нашої культури втілює в собі Агамемнон» |  |
— «Дюна» Френка Герберта: арабізми та козацька січ[1] | ||
Сімейне дерево Атрідів
| Атрей | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Агамемнон до бл. 1200 до н.е. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Агамемнон (уродж. Андрій Скурос до 1255 БГ) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Воріан Атрід до 223 БГ | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Дім Верніус | Дім Річез | Дім Корріно | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Міклос Атрід | Іветта О'Гері Хагаль 10,024 - 10,075 ПГ | Ельруд Корріно IX 9,999 - 10,156 A.G. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Кеан Атрід | Ільбан Річез | Едвіна Корріно 10,070 - 10,123 ПГ | Дім Харконненів | Бене Ґессерит | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Пол Атрід I 10,089 - 10,156 ПГ | Єлена Річез b. 10,095 ПГ | Владімір Харконнен 10,110 - 10,193 ПГ | Танідія Нерус | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Кайлея Верніус бл. 10,174 ПГ | Лето Атрід I 10,140 - 10,191 ПГ | Леді Джессіка 10,154 - 10,256 ПГ | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Віктор Атрід 10,168 - 10,174 ПГ | Пол Атрід II 10,176 - 10,219 ПГ | Чані бл. 10,207 ПГ. | Алія Атрід 10,191 - 10,219 ПГ | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Лето (10192? - 10193? ПГ) | Лето Атрід II 10,207 - 13,728 ПГ | Ганіма Атрід до. 10,207 ПГ | Фарад'н Корріно до 10,198 ПГ | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Монео Атрід 13,610-13,728 ПГ | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| гхола Дункана Айдахо | Сіона Атрід | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Майлс Тег | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Фірус | Дімела Атрід | Дарві Одраде | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 3 дітей | 19 дітей | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- БГ — до утворення Гільдії навігаторів (без Гільдії);
- ПГ — після утворення Гільдії навігаторів.
У подіях роману «Дюна»
Основна стаття: Дюна (роман)
У романі Дюна глава Дому Атрідів, герцог Лето, отримує від падишах-імператора Шаддама IV Корріно пустельну планету Арракіс, що раніше була в пануванні дому Харконненів. Однак Лето не знає, що Шаддам вступив у змову з главою дому Харконненів, бароном Владіміром, для повного знищення Дому Атрідів, що став, на їхню думку, надмірно могутнім. Лето гине, а його наложниця, леді Джессіка і син Пол потрапляють до фременів, місцевих аборигенів, спільно з якими піднімають повстання. Внаслідок повстання Шаддама Корріна змушують відректися від престолу і наступним падишахом-імператором стає Пол Атрід.
Герб
Гербом Атрідів, згідно з першою книгою «Дюна», є щит із зображенням стилізованого червоного яструба.
У відеоіграх
Дім Атрідів представлений у всіх відеоіграх, присвячених Дюні:
| Гра | Примітки | ||
|---|---|---|---|
| Dune | Головний персонаж — Пол Атрід, який повинен випередити Харконненів у видобутку прянощі. | ||
| Dune II | - Колір Дому Атрідів — блакитний, зелений відданий Дому Ордос. — Унікальний юніт Дому — Звуковий танк, чия зброя досить ефективна проти піхоти і техніки і врівноважується середньою бронею і повільністю.
- Корінне населення планети Арракіс воює на боці Атрідів, які можуть періодично прикликати солдатів фременів | ||
| Dune 2000 | - При поліпшенні високотехнологічної фабрики Палац Атрідів може здійснювати авіанальоти: вони безкоштовні, застосовні для будь-якої точки на карти і невдовзі ця тактична здатність перезаряджається. — Звуковому танку посилили броню і ще сильніше зменшили швидкість руху. Зброя діє на меншій дистанції і завдає менше шкоди довколишнім ворожим юнітам.
- Фремени отримали прихованість і ефективність проти піхоти і техніки противника. При будівництві Палацу Атрідів за раз призиваються відразу два фремени. | ||
| Emperor: Battle for Dune | Союз між Атрідами і фременами за сюжетом розірвано, але може бути відновлено. | ||
| Frank Herbert's Dune | Головний герой — Пол Атрід, якому судилося завоювати довіру фременів і перемогти барона Володимира Харконнена. | ||
Примітки
- Пітик, Анатолій (23 вересня 2021). Дюна Френка Герберта: арабізми та козацька січ. Світ Фентезі (uk-UK). Процитовано 26 вересня 2021.
Література
- W. McNelly (1984). Dune Encyclopedia. — Berkley Books, New York, pp. 84-90.
- Могучие мира сего. Основные силы дюниверса // Мир фантастики : журнал. — . — № 2 (18). — С. 90—92.