Діти — жертви вад дорослих

Пам'ятник «Діти — жертви вад дорослих» розташований у сквері на Болотній площі в середмісті Москви.

Скульптурну групу було відкрито 2001 року по декількох роках роботи над нею.

Автор — відомий російський скульптор Михайло Михайлович Шемякін.

Після низки вандальних зазіхань на скульптурну композицію, місцева влада прийняла рішення обнести її заґратованою огорожею, а також забезпечити охорону об'єкта та встановити режим його відвідування — вхід до скульптурної групи щодня відкривається о 9-00, а закривається о 21-00. Але й попри ці суворі заходи охорони, на пам'ятник час від часу посягають.

Скультурна композиція складається з 13 бронзових фігур, розташованих півколом, що в алегоричній формі передають ті вади і гріхи, що чатують на дітей, скульптури яких (хлопчика і дівчинки) містяться в центрі, перед уособленнями гріхів дорослих. З-поміж усіх вад осібне місце займає скульптура-уособлення байдужості дорослих до дітей — вона вище за решту фігур, са́ме до цієї фігури звернуті погляди бронзових дітей.

Узагалі композиція була замислена автором як алегорія потреби боротьби з кривдою і людськими вадами у ставленні до дітей — сам автор, М.М. Шемякін, так висловився про це[1]:

«Композиція задумувалась і здійснювалась мною, як символ і заклик до боротьби за порятунок сьогоднішнього і майбутнього поколінь… Я, як митець, цим твором закликаю озирнутися довкола, почути й уздріти те, що відбувається. І поки не пізно здравомислячим і чесним людям треба замислитись.» Оригінальний текст (рос.) Композиция задумывалась и осуществлялась мною, как символ и призыв к борьбе за спасение сегодняшнего и будущего поколений… Я, как художник, этим произведением призываю оглянуться вокруг, услышать и узреть то, что происходит. И пока не поздно здравомыслящим и честным людям надо задуматься.

Однак творіння скульптора викликало неоднозначну реакцію, як серед колег та критиків, так і широкої громадськості, подеколи це був навіть осуд. Низка критиків звертають увагу на сумнівну доцільність акцентованого зображення людських пороків — так, д.п.н. В.В. Абраменкова, провідний науковий співробітник Російської академії освіти наголошує на тому, що фактично скульптури М. Шемякіна являють собою пам'ятник не дітям, а вадам людської натури, що як таке є шкідливим для сприйняття, також може зашкодити дитячій психіці[2].