Дієго Алонсо

У дорослому футболі дебютував 1993 року виступами за команду клубу «Белья Віста», в якій провів шість сезонів, взявши участь у 38 матчах чемпіонату.

Згодом з 1999 по 2009 рік грав у складі команд клубів «Хімнасія і Есгріма» (Ла-Плата), «Валенсія», «Атлетіко», «Расінг», «Малага», «УНАМ Пумас», «Реал Мурсія», «Насьйональ» та «Шанхай Шеньхуа».

2009 року перейшов до клубу «Пеньяроль», за який відіграв два сезони. Більшість часу, проведеного у складі «Пеньяроля», був основним гравцем атакувальної ланки команди. Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду «Пеньяроль» у 2011 році.

1999 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Уругваю. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала шість років, провів у формі головної команди країни вісім матчів.

У складі збірної був учасником розіграшу Кубка Америки 1999 року у Парагваї, де разом з командою здобув «срібло».

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 2011 року, очоливши тренерський штаб клубу «Белья Віста», де пропрацював з 2011 по 2012 рік.

2012 року став головним тренером команди «Гуарані» (Асунсьйон), тренував команду з Асунсьйона один рік.

Згодом протягом 2013—2013 років очолював тренерський штаб клубу «Пеньяроль», а згодом тренував парагвайську «Олімпію» (Асунсьйон), мексиканські «Пачуку» та «Монтеррей», а також американський «Інтер» (Маямі).

14 грудня 2021 року був призначений головним тренером національної збірної Уругваю, змінивши Оскара Табареса, який обіймав цю посаду протягом 15 років.