Еварист Леві-Провансаль
Евари́ст Леві́-Прованса́ль (фр. Évariste Lévi-Provençal; 4 січня 1894 — 23 березня 1956) — французький сходознавець, історик, мовознавець, арабіст. Провідний ісламознавець франкомовної спільноти середини ХХ ст. Народився в Константіні, Алжир. Представник єврейської сефардської родини, що походила із Провансу і переселилася до Алжиру. Змінив арабське ім'я Махлуф Еварист-Леві (араб. مخلوف إفاريست ليفي, Makhlóuf Evariste Levi ) на християнське. Навчався у Алжирському університеті, був учнем Жерома Каркопіно. Служив у французькій армій під час Першої світової війни, зазнав поранення під Дарданеллами (1916). Професор Вищого інституту марокканських студій в Рабаті (1920—1935), Алжирського університету (1935—1940), Паризько-Соробонського університету (з 1944). Директор Інституту ісламознавства Паризького університету та Інституту ісламознавства в Алжирі. Займався вивченням історією ісламу та арабів у середньовічній Іспанії. Публікував і перевидавав арабські джерела з історії Піренейського півострова, часто у співавторстві із іспанським колегою-арабістом Еміліо Гарсією Гомесом. Незважаючи на єврейське походження, ігнорував або занижував значення єврейських джерел для вивчення історії середньовічної Іспанії. Загалом, стояв на анти-колоніальних позиціях. Основна праця — 3-томна «Історія мусульманської Іспанії» (1950). Оцінки внеску різняться: від схвалення до гострої критики. Помер у Парижі, Франція.
| Еварист Леві-Провансаль | |
|---|---|
| фр. Évariste Lévi-Provençal | |
| Народився |
4 січня 1894[1][2] Константіна, Алжир |
| Помер |
23 березня 1956 Париж, Франція |
| Країна |
.svg.png.webp){kind=small} Франція |
| Діяльність | історик, викладач університету, письменник |
| Заклад | Паризький університет і Алжирський університетd |
| Нагороди |
  |
Праці
Монографії
- Lévi-Provençal, É. L'Espagne musulmane au Xe siècle. Institutions et vie sociale. Paris: Maisonneuve & Larose, 1932 (перевидання: 2002).
- Lévi-Provençal, É. Séville musulmane au début du XIIe siècle. Le traité d'Ibn 'Abdun sur la vie urbaine et les corps de métiers. Paris, Maisonneuve & Larose, 1947.
- Lévi-Provençal, É. Histoire de l'Espagne musulmane. Paris, Maisonneuve & Larose, 1950.
- Tome I : La Conquête et l'Émirat hispano-umaiyade (710-912)
- Tome II : Le Califat umaiyade de Cordoue
- Tome III : Le Siècle du califat de Cordoue
Публікації джерел
- Al-Bayān al-Mugrib. Tome troisième. Histoire de l’Espagne Musulmane au XIème siècle. Texte Arabe publié par la première fois d’après un manuscrit de Fès, ed. E. Lévi-Provençal, Paris: Paul Geuthner, 1930.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- AlKindi
Бібліографія
- Blachére, R. Évariste Lévi-Provençal // Arabica. 1956, t. 3, fasc. 2.
- Sourdel, J. et D. Liste des travaux du professeur d'É. Lévi-Provençal // Arabica. 1956, t. 3, fasc. 2.
- Wasserstein, D. Nota biographica: Makhlouf Levi and Evariste Lévi-Provençal // Al-Qanṭara. 21 (2000), p. 211—221.
- Park, Th. K. and Aomar B. Lévi-Provençal, Évariste // Historical dictionary of Morocco. 2006, p. 218.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Еварист Леві-Провансаль
- Évariste Lévi-Provençal // Bibliothèque nationale de France
- Évariste Lévi-Provençal // Université du Québec à Chicoutimi