Евуакпе
Евуакпе (д/н — бл. 1712) — 15-й великий оба (володар) держави Едо в 1701—1712 роках.
| Евуакпе | |
|---|---|
| Великий оба | |
| Початок правління: | бл. 1701 |
| Кінець правління: | бл. 1712 |
|
| |
| Попередник: | Ореоґене |
| Наступник: | Озуере |
|
| |
| Дата народження: | невідомо |
| Місце народження: | Едо |
| Країна: | Едо |
| Дата смерті: | бл. 1712 |
| Місце смерті: | Едо |
| Династія: | Друга династія Беніну |
| Батько: | Акенузама |
Життєпис
Походив з однієї з молодших гілкох Другої династії. Старший син узами (аристократа) Акенузами Іґогбе та Евебоної. При народженні отримав ім'я Ідова . 1701 року після смерті великого оби Ореоґене батько Ідови, що був стриєчним братом померлому, відмовився від прав на трон. Ідова успадкував владу, змінивши ім'я на Евуакпе. Але оракул назвав його Егенеґа.
Був занадто молодий, недосвідчений і нетерплячий. Це призвело до низки проблем для нього. Першою його проблемою було те, що він не міг проводити умилосердні обряди в родовій святині Оби, як того вимагає традиція, оскільки його батько був ще живий. Невдовзі померла його мати. Для вшанування її наказав вперше за багато років принести численні людські жертви, що спричинило потужне повстання. Палац оби було взято в облогу. Зрештою Евуакпе з дружиною Іден втік до родинного поселення матері Ікоко.
Відповідно до рішення оракула та зі згоди дружини великий оба приніс її в жертву. Невдовзі ймовірно за допомогою жрецтва замирився з Аясе Н'Оде, іяcою (головнокомандувачем), завяки чому відновився на троні. З цього часу іяса стає потужною особою, майже співправителем. З його допомогою було приборкано узама (знать) та місцевих вождів. Потім війська здійснили походи проти держав Ово, Есіті, Акута, Ібанре, Іда, Ідома, які за попередніх правителів Едо, стали незалежними. Ті вимушені були знову платити данини, але здійснювали це нерегулярно. Також успішними були походи проти держав Нупе, Укпілла та Інема. В останніх двох данину було взято залізом.
Евуакпе задля зміцнення влади великого оби та відновлення порядку поновив закон, за яким трон спадкував старший син правителя. Втім узама не схвально поставилися до цього. Помер великий оба 1712 року. По тому почалася боротьба за трон між його синами.
Джерела
- R.E. Bradbury, The Benin Kingdom and the Edo-Speaking Peoples of South Western Nigeria, Int, Afr. Inst. London 1957, Passim.
- R. E. Bradbury. CHRONOLOGICAL PROBLEMS IN THE STUDY OF BENIN HISTORY.Journ al of the Historical Society of Nigeria. Vol. 1, No. 4 (December 1959), pp. 263—287
- Akenzua, Edun (2000). «The Case of Benin». Appendices to the Minutes of Evidence, Appendix 21, House of Commons, The United Kingdom Parliament, March 2000.
- Roese, P.M.; Bondarenko, D. M. (2003). A Popular History of Benin. The Rise and Fall of a Mighty Forest Kingdom. Frankfurt am Main: Peter Lang. ISBN 9780820460796.