Нупе (держава)

Нупе африканське державне утворення, що існувало в Західній Африці. 1856 року перетворено на емірат Біда.

Нупе
Королівство
1531  1856

Прапор

Розташування держава Нупе
Столиця Біда
Мови нупе
Державний устрій Королівство
Історія
 - Початок царювання Едегі 1531
 - Бідаський емірат 1856

Історія

Перший період історії відомий лише з напівлегендарної усної традиції народу нупе. Спочатку являло собою плем'яне утворення, яке, можливо, XIII ст. прийшло з півночі. Головним племен була тапа. Першим вождем союзу нупе був напівміфічний Тзоеде, син Іди і доньки вождя Нку.

Державне формування відноситься до 1531 року, коли вождь Едегі під впливом сусідніх держав Боргу і Бенін сформував власні органи управління.

З самого початку являло собою агресивне утворення. Вже Едегі почав загарбницькі війни проти Ойо на південному заході. Уже в 1540-х роках встановлено зверхність над Ойо. Тривала боротьба з Боргу за домінування в басейні річки Нігер. Військові кампанії проти Беніну швидко припинилися.

У 1555 році військо Нупе зазнало поразки від коаліції Ойо і Боргу. З цього часу починається ослаблення держави. Втім володарі Нупе й далі воювали з сусідами приблизно до початку XVII ст. — до поразки Нупе. До середини цього століття Нупе визнала зверхність Ойо. Наприкінці XVII ст. ецу Валії першим приймає іслам.

В середині поринули в міжусобні війни. В результаті в 1769 році Нупе розділилося на східну державу з центром у місті Гбара і західну — з містом Раба. Намагаючись здобути підтримку від держав хауса правитель Джибірі у 1770 році оголошує іслам державною релігією, активно поширюючи його серед своїх підданих. Водночас починається боротьба за здобуття незалежності від Ойо. Остаточно це вдалося за панування Ма'адзу наприкінці XVIII ст.

З 1818 року внаслідок боротьби за владу в середині держави починається занепад Нупе. Невдовзі вона визнає зверхність емірату Гванду, який був частиною халіфату Сокото. 1841 року до влади приходить фульбеська династія. Другий її представник — Усман Закі перетворює державу Нупе на емірат Біда.

Територія

Держава Нупе лежала в середній частині річки Нігер та його притоку Кадуна. Площа за приблизними підрахунками становила 21 310 км².

Устрій

На чолі стояв ецу (володар), якому належала вища політична, військова та судова влада. Значний вплив мали плем'яні вожді, що утворювали раду. Основною рисою суспільного ладу в XV—XVI століттях було поєднання ранньофеодальних державних інститутів з формами кланово-родових організацій. У XVII столітті відбувається розвиток феодальних відносин.

Перший центр держави, за легендами, був поблизу впадання річки Кадуна в Нігер.

Економіка

Основу становили скотарство та посередницька торгівля, частково землеробство. Остання лише з XVII ст. набуває розвитку, коли активно застосовується рабська праця. Торгівля переважно йшла спочатку через бенінських торгівців, згодом через порти Ойо. З держав хауса вивозили рабів, харчі, сіль тощо.

Джерела

  • S. F. Nadel: A Black Byzantium: The Kingdom of Nupe in Nigeria. (dt. Übersetzung: «Ein Schwarzes Byzanz. Das Königreich der Nupe in Nigeria»), Monographie. London 1942.
  • Michael G. Mason: Foundations of the Bida Kingdom. (Ahmadu Bello University history series). Ahmadu Bello University Press, Zaria 1981 (Original von: University of California, Berkeley, Vereinigte Staaten). ISBN 9781250127.
  • «History of Nupe Kingdom (The Fulani Conquest)». National Youth Service Corps. Archivado desde el original el 11 de febrero de 2011.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.