Егі Маулана

Футболом розпочав займатися в 6-річному віці в академії «Тасбі» (Медан), де першим тренером майбутнього футболіста був його батько[2][3]. У дванадцять років Егі помітили скаути ASSBI і запросили взяти участь у турнірі Grassroots Indonesia U-12, де він став найкращим бомбардиром[2][4]. У першій половині 2014 року грав у складі «Анніса» (Пратама) в Ліга Компас Грамедія (U-14)[5]. Влітку 2014 року переїхав до академії BLiSPI «БЛіСПІ Біна» (Сентра) з Чиребона, де пробув менше 4 місяців[4][6].

З осені 2014 року тренувався у футбольній секції СКО «Рагунан»[3][7], звідки його запросили на навчальні консультації до академії АСІОП (Апасинті) та клубу «Персаб» (Бребес)[8][9]. У липні 2016 року у футболці АСІОП (Апасинті) виграв Кубок Готії 2016 у категорії U-15, виграв гонку бомбардирів та звання найкращого гравця турніру[10][11]. У грудні 2016 року разом з «Персабом» (Бребес) виграв Кубок Соератін (U-17), ставши найкращим бомбардиром і, на думку організаторів, найкращим гравцем турніру[9][12]. У 2017 році The Guardian включив його до списку 60 найталановитіших молодих футболістів світу[2][13].

У грудні 2017 року пройшов перегляд «Сент-Етьєні» (Ліга 1)[7][14]. До кінця 2018 року Чейнат Горнбілл планував організувати перегляд Егі в деяких німецьких клубах[15][16]. Окрім цього побував на перегляді в Бенфіці, «Спортінгу», «Хетафе», «Еспаньйолі», «Легією» (Варшава), «Аяксі» (Амстерда) та деяких італійських клубах[17][18][19]. У березні 2018 року домовився про трирічний контракт із «Лехією» (Гданськ), яку очолював Пйотр Стоковец[7][20]. Контракт набув чинності після досягнення ним повноліття[3][21]. Після прибуття до клубу розпочав грати в резервній команді (IV ліга)[22]. 22 грудня 2018 року дебютував в Екстракласі в переможному (4:0) матчі проти «Гурніка» (Забже), в якому вийшов на поле на 82-й хвилині замість Лукаша Гарасліна[23]. У липні 2019 року виграв з «Легією» Суперкубок Польщі після перемоги над «П'ястом» (Гливиці) (3:1)[24][25].

У 2013-2015 роках грав у юнацьких збірних Індонезії (U-14) та (U-16)[2][26]. У грудні 2014 року дебютував та відзначився першим голом за юнацьку збірну Індонезії (U-16) у товариському матчі проти юнацької збірної В'єтнаму (U-16)[27], але вже через рік членство Індонезії в ФІФА призупинили[27]. У квітні 2015 року відначився двома голами в товариському матчі проти юнацької збірної Японії (U-16)[28]. У середині 2016 року розпочав виступати за юнацьку збірну Індонезії (U-19). 31 травня 2017 року на Турнірі у Тулоні дебютував за юнацьку збірну Індонезії (U-19) в поєдинку проти молодіжної збірної Бразилії. На вище вказаному турнірі отримав нагороду як «найбільше відкриття турніру»[7][8]. У вересні того ж року виграв титули найкращого бомбардира та MVP на юнацькому чемпіонаті Південно-Східної Азії (U-19), де Індонезія фінішувала третьою[7][29]. У листопаді 2017 року провів перший матч у команді U-23 під керівництвом Луїса Мільї[30][31]. У 2018 році зіграв у наступному розіграші юнацького чемпіонату Південно-Східної Азії U-19, де індонезійці знову зайнялт 3-тє місце[32], а на наступному юнацького чемпіонату Південно-Східної Азії U-19, Індонезія вибула вже в чвертьфіналі[33]. За молодіжну збірну Індонезії (U-23) дебютував 16 листопада 2017 року в товариському матчі проти молодіжну збірну Сирії (U-23), вийшовши на поле з лави запасних[34].

2 грудня 2017 року дебютував у складі збірної Індонезії в неофіційному переможному (4:0) матчі проти Брунею[35] у рамках Ацех Всесвітнього Кубку солідарності Цунамі 2017 року[36]. 14 січня 2018 року офіційно дебютував у програному (1:4) товариському матчі проти Ісландії в Джакарті[37][38].

Станом на 20 жовтня 2020