Джакарта

Джака́рта (колишня назва Батавія, офіційна назва Спеціальний столичний регіон Джакарта, індонез. Daerah Khusus Ibukota Jakarta) — найбільше місто і столиця Індонезії, одне з найбільших міст світу.

Джакарта
індонез. Jakarta
Герб Джакарти прапор
Панорама Джакарти
Панорама Джакарти
Основні дані
06°10′00″ пд. ш. 106°48′00″ сх. д.
Країна  Індонезія
Регіон Спеціальний столичний регіон Джакарта
Столиця для Індонезія, Нідерландська Ост-Індія і Сполучені Штати Індонезії

Межує з

— сусідні нас. пункти
Бантен, Західна Ява ?
Поділ
  • Thousand Islandsd[1], Central Jakartad[1], East Jakartad[1], North Jakartad[1], South Jakartad[1], West Jakartad[1]
    • Засновано 22 червня 1527
    Площа 750,28 км²
    Населення 8 489 910 (2008)
    · густота 13 290,6 осіб/км²
    Висота НРМ 8 м
    Географічна зона Ява
    Водойма Яванське море, Чилівунг
    Офіційна мова індонез., Яванська (Індонезія)
    Назва мешканців англ. Jakartan, фр. Jakartanais[2] і фр. Jakartanaise[2]
    Міста-побратими Берлін (13 квітня 1994), Ісламабад, Токіо (23 жовтня 1989), Пекін, Маніла, Куала-Лумпур, Сеул, Абу-Дабі, Джидда, Пхеньян, Ханой, Бангкок (21 січня 2002), Єзд, Лондон, Стамбул, Москва, Роттердам, Лос-Анджелес, Мехіко, Нью-Йорк, Касабланка, Новий Південний Уельс, Амстердам, Нур-Султан, Київ (21 червня 2007)[3]
    Телефонний код (+62) 021
    Часовий пояс UTC+7 і WIBd
    Номери автомобілів B
    GeoNames 1642907, 1642911
    OSM r6362934 ·R
    Поштові індекси 10110–14540 і 19110–19130
    Міська влада
    Мер міста Аніс Рашід Басведан (Anies Rasyid Baswedan)
    Вебсайт www.jakarta.go.id
    Мапа
    Джакарта
    Джакарта (Індонезія)
     Джакарта у Вікісховищі

    Місто розташоване на північно-західному узбережжі острова Ява при впадінні річки Чилівунг у Яванське море. Адміністративно входить у Регіон Ява.

    Географія
    Парусна шлюпка в затоці Джакарти.

    Джакарта розташована на північно-західному узбережжі Яви, у гирлі річки Чилівунг у бухті Джакарта, яка є затокою Яванського моря. Офіційно, територія Спеціального Округу Джакарти займає 662 км² на поверхні суші та 6 977 км² акваторії моря. Джакарта лежить на плоскій низині, середня висота якої становить 8 метрів над рівнем моря. 40 % території Джакарти, особливо північні райони, знаходиться нижче рівня моря[4], у той час як південні частини порівняно горбисті. Через Джакарту протікають близько 13 рік, більшість з них течуть з височини Пунчак через горбисті південні частини міста і впадають на півночі до Яванського моря. Найзначиміша річка — Чилівунг, котра ділить місто на західний і східний райони. Інші важливими річками є Песанґґаган (Pesanggrahan) та Сунтер (Sunter).

    Ці річки в поєднанні з низьким рельєфом Джакарти, спричинюють підйомом рівня річок у сезон дощів аж до повеней, та високими припливами на морі. Іншими факторами є засмічення каналізаційних труб і водних шляхів, які обслуговують зростаюче населення, вирубка лісу разом зі швидкими темпами урбанізації місцевостей Богор та Депок у тилу Джакарти. Крім того, Джакарта є міською місцевістю зі складними соціально-економічними проблемами, які побічно сприяють посиленню повеней[5]. Великі повені відбулися в 1996 році[6][7], коли були затоплені 5 000 гектарів землі[8] і у 2007 роках[9]. Збитки від пошкодження інфраструктури становили, принаймні, 5 200 млрд рупій (572 млн. доларів США) і щонайменше 85 людей загинули[10] і близько 350 тисяч людей були змушені покинути свої будинки[11]. Близько 70 % від загальної площі Джакарти було затоплено водою, що, у деяких районах міста, сягала глибини до чотирьох метрів[12][13].

    У травні 2011 року, Джакартське агентство з управління навколишнім середовищем (англ. Jakarta Environmental Management Agency) класифікувало всі забруднені річки в Джакарті; 71 % з них були сильно забруднені, 20 % були частково забруднені і 9 % були легко забруднені[14].

    Східний протипаводковий канал у східній частині Джакарти був національним проектом, який розпочався у 2003 р. і на кінець 2009 року досяг Яванського моря і завершення якого планувалося на 2011 рік. Після завершення його довжина склала 23,5 кілометрів, і зв'язує він п'ять річок: Сіпінанг (Cipinang), Сунтер (Sunter), Буаран (Buaran), Джаті Крамат (Jati Kramat) та (Cakung). Він знизить силу повеней, а також одна з його ділянок довжиною 2 км має слугувати як місце для веслувального спорту[15]. Для послаблення повеней, у Джакарті збудують підземний канал від річки Чилівунг (Ciliwung) до річки Сіпінанг який далі виходитиме у Східний протипаводковий канал. Це знизить повені у районах Чаванґ (Cawang), Кампунґ Мелаю (Kampung Melayu), Букіт-Дурі (Bukit Duri) і Кебун Бару (Kebun Baru). Довжина його становитиме один кілометр і будівництво його планується завершити у 2016 році[16].

    Крім повеней з річок, Джакарта також занурюється на приблизно від 5 до 10 сантиметрів на рік і до 20 сантиметрів у материковій північній Джакарті. Для вирішення цього питання, Нідерланди нададуть $ 4 млн на технічну документацію по створенню греблі навколо затоки Джакарти. Кільце дамби буде забезпечене системою відкачування і утримання води, буде регулювати і контролювати морську воду а також використовуватиметься як додаткові платні дороги. Проект буде побудований до 2025 року[17].

    Місто межує із провінцією Західна Ява на сході, і з провінцією Бантен на заході. Територія архіпелагу «Тисячі островів», котрі адміністративно підпорядковуються Джакарті, знаходиться в однойменній затоці північніше від основної частини міста.

    Клімат

    Клімат міста субекваторіальний, жаркий, з чітко вираженим сухим сезоном у червні-серпні і вологою рештою частиною року. Опадів випадає 400 мм у січні і 70 мм у червні-липні. Вологість 73 %. Середньорічна кількість опадів — 2 000 мм.

    Клімат Джакарти
    Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
    Абсолютний максимум, °C 34 33 33 34 34 34 33 34 36 37 36 34 34,3
    Середній максимум, °C 29 29 30 31 31 31 31 31 31 31 30 29 30,3
    Середня температура, °C 26 26 26,5 27,5 27,5 27 27 27 27 27 26,5 26 26,75
    Середній мінімум, °C 23 23 23 24 24 23 23 23 23 23 23 23 23,2
    Абсолютний мінімум, °C 21 21 21 21 21 19 19 19 19 21 20 19 20,1
    Норма опадів, мм 300 300 211 147 114 97 64 43 66 112 142 203 1799
    Годин сонячного сяйва 155 140 248 210 217 210 217 248 240 217 180 155 2437
    Днів з дощем 18 17 15 11 9 7 5 4 5 8 12 14 125
    Джерело: weather2travel.com[18], BBC Weather[19]

    Історія
    Батавія, 1897 рік

    Офіційною датою заснування вважається 22 червня 1527 року (цей день вважається також Днем міста), коли війська султана Депмак отримали перемогу над португальським флотом і, захопивши поселення Сунда-Келапа, де португальці прагнули створити форт, назвали його Джаякертою (містом перемоги).

    Демографія

    Населення міста дуже швидко зростає. Так з 1930 року воно збільшилося майже у 17 разів. На початку 1950-х років населення становило 823 тисячі, у 1961 році — 2,9 млн, у 1971 році — 4,6 млн, у 1980 — 6,5 млн. У 1980-х роках густота населення в середньому становила 8 тис. жителів на 1 км², у районі Сенен (Центральна Джакарта) — 50 тис. жителів на 1 км², Танах-Абанг (Центральна Джакарта) — 25-30 тис. жителів на 1 км², районах Гамбір (Центральна Джакарта) і Гроголь (Західна Джакарта) — 10-15 тис. жителів на 1 км².

    Нині в міській агломерації Джакарти проживає 23 мільйони людей.

    РікНаселення (млн осіб)
    19300,533
    19602,9
    19704,6
    19806,5
    20069

    Етнічний склад населення Джакарти, за даними переписів населення 2000[20] і 2010[21] років, був таким:

    НародиЧисельність (2000)Доля в населенні (2000)Чисельність (2010)Доля в населенні (2010)
    Яванці2 927 34035,16 %3 453 45336,17 %
    Батавці2 301 58727,65 %2 700 72228,29 %
    Сунданці1 271 53115,27 %1 395 02514,61 %
    Китайці460 0025,53 %632 3726,62 %
    Батаки300 5623,61 %326 6453,42 %
    Мінангкабау264 6393,18 %272 0182,85 %
    Інші799 0469,60 %767 3068,04 %
    Всього8 324 707100,00 %9 547 541100,00 %

    Адміністративний поділ
    Центр міста

    Офіційно Джакарта не є містом, це провінція із статусом столиці, тому управляється не мером, а губернатором. Як провінція, Джакарта ділиться на п'ять міських муніципалітетів (kota) (раніше муніципалітетів — kotamadya), кожен з яких очолює мер (walikota) і один округ (кабупатен), котрим керує бупаті (bupati).

    У серпні 2007 року, у Джакарті провели перші в її історії вибори губернатора, тоді як раніше губернатори міста призначалися місцевою палатою представників. Вибори є частиною вседержавної кампанії з децентралізації, що дозволяє проводити прямі місцеві вибори у кількох регіонах[22].

    Список міських муніципалітетів Джакарти:

    • Центральна Джакарта (індонез. Jakarta Pusat) — це найменший муніципалітет Джакарти, де розташовуються більшість адміністративно-політичних установ Джакарти. Він характеризується великими парками і голландськими колоніальними будівлями. Цікаві місця включають Національний монумент (Монас), мечеть Істікляль, собор Джакарти та різні музеї[23].
    • Східна Джакарта (індонез. Jakarta Timur) характеризується різними галузями промисловості, спорудженими в цьому районі. Також тут є райони боліт і рисових полів[24].
    • Північна Джакарта (індонез. Jakarta Utara) є єдиним муніципалітетом у Джакарті, що межує з морем. Тут розташовується порт Танджунг-Пріок, зосереджені великий і середні підприємства. Північна Джакарта містить частину Старого міста Джакарти, який з 17-го століття був відомий як Батавія і був центром торговельної діяльності ГОК в Голландській Ост-Індії. Крім того, розташована у Північній Джакарті Анкол Дрімленд (Ancol Dreamland) (Тамань Impian Джая Ancol), у наш час[коли?] є найбільшою інтегрованою туристичною площею в Південно-Східній Азії[25].
    • Південна Джакарта (індонез. Jakarta Selatan), що спочатку планувалася як місто-супутник, нині є місцем розташування великих висококласних торгових центрів і багатих житлових районів. Джакарта Селатан функціонує як буфер ґрунтових вод у Джакарті[26], але останнім часом зелені зони району перебувають під загрозою нових будівництв. Більша частина ділового району Джакарти зосереджена в Сетіа-Буді (Setia Budi) в Південній Джакарті, на кордоні з районом Танах-Абанґ Центральної Джакарти.
    • Західна Джакарта (індонез. Jakarta Barat) має найвищу концентрацію малих підприємств у Джакарті. Область включає Китайський квартал Джакарти та деякі визначні пам'ятки, що включають Китайський будинок Ланґґам (Langgam) та будівлю Токо Мера (Toko Merah). Західна Джакарта містить частину Старого міста Джакарти[27].
    • Округ Тисячі Островів (індонез. Kepulauan Seribu), що раніше входив до складу Північної Джакарти, являє собою розсип з 105 невеликих островів, розташованих у Яванському морі. Він має особливе значення для збереження через його унікальну екосистему. Морський туризм, зокрема дайвінг, водні велосипеди і віндсерфінг, є найважливішою туристичною діяльністю на цій території. Основним транспортом між цими островами є швидкісні човни або невеликі пороми[28].
    Муніципалітети/округ Джакарти
    Муніципалітет/округ Площа (км²) Населення (зареєстроване)(2007)[29] Населення (2007)[29] Населення (перепис 2010) Щільність населення
    (на км²) 2010
    Південна Джакарта (Jakarta Selatan) 141,271 730 6802 100 9302 057 08014 561
    Східна Джакарта (Jakarta Timur) 188,032 159 7852 421 4192 687 02714 290
    Центральна Джакарта (Jakarta Pusat) 48,13880 286889 680898 88318 676
    Західна Джакарта (Jakarta Barat) 129,541 562 8372 172 8782 278 82517 592
    Північна Джакарта (Jakarta Utara) 146,661 200 9581 453 1061 645 31211 219
    Округ Тисячі Островів (Kepulauan Seribu) 8,719 91519 98021 0712 422

    Економіка

    Найбільший промисловий центр країни (понад 27 тис. підприємств, у тому числі понад 8 тис. кустарних). Автоскладальна, текстильна, швейна, взуттєва, електронна, харчова, хімічна, фармацевтична, поліграфічна, скляна, паперова, деревообробна, судноремонтна, суднобудівельна, металообробна промисловості. Активно освоюються нові промислові зони (Пуло-Гадунг, Анчол, Пуло-Мас, Чемпака-Путіх, Гандаріа, Плуїт).

    Освіта та медицина

    У Джакарті розташовані понад сто академій і вищих навчальних закладів, у тому числі 18 університетів, з яких Університет Індонезії є найбільшим[30].

    Стовія була першою середньою школою в Джакарті, створена в 1851 році[31]. Як у найбільшому місті і столиці, у Джакарті знаходиться велика кількість студентів з різних районів Індонезії, багато з яких проживають у гуртожитках або в орендованих помешканнях. Для базової освіти, є цілий ряд початкових і середніх шкіл, державних, приватних та міжнародних. Дві найбільших міжнародних школи, розташовані в Джакарті, це Міжнародна школа Джакарти і Британська міжнародна школа. Інші міжнародні школи включають Міжнародну корейську школу Джакарти, Джакартську Міжнародну мультикультурну школу[32], Австралійську Міжнародну Школу[33], Новозеландську Міжнародну Школу[34], Міжнародну школу Сингапуру та християнську школу Секола-Пеліта-Гарапан (Sekolah Pelita Harapan)[35].

    Також у місті знаходяться 65 лікарень.

    Транспорт

    Важливий вузол шосейних доріг та залізниць, повітряного і морського сполучень. Міжнародний аеропорт Сукарно-Хатта в Ченкаренгу. За 13 км на північ знаходиться Танджунгпріок (1877—1883) — основний контейнерний термінал країни. Вивезення чаю, кори хінного дерева, кассави, кави, каучука, копри, пальмової олії та ін.

    Суспільний транспорт представлений в основному автобусами. Із традиційних видів транспорту поширений баджай. До заборони на початку 1970-х рр. були поширені велорикші-бечаки[36].

    Визначні пам'ятки
    Національний монумент на центральній площі Джакарти Медан Мердека

    Міста-побратими
    Місто Країна Дата угоди
    Берлін Німеччина1993
    Пекін КНР8 жовтня 1992
    Стамбул Туреччина
    Лос-Анджелес США
    Париж Франція(місто-партнер)
    Манчестер Велика Британія
    Токіо Японія
    Будапешт Угорщина
    Маніла Філіппіни
    Сеул Південна Корея
    Роттердам Нідерланди
    Мумбаї Індія
    Джидда Південно-Африканська Республіка
    Новий Південний Уельс (штат) Австралія
    Пхеньян Північна Корея
    Київ Україна2007

    Джерела
    1. Kode dan Data Wilayah Administrasi Pemerintahan Provinsi DKI Jakarta
    2. http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
    3. https://old.kyivcity.gov.ua/files/2018/2/15/Mista-pobratymy.pdf
    4. (англ.)The Tides: Efforts Never End to Repel an Invading Sea. Jakarta Globe. Архів оригіналу за 20 лютого 2011. Процитовано 14 березня 2011.
    5. (англ.)Key to Jakarta's floods: Basin flood management. The Jakarta Post. 22 березня 2008. Архів оригіналу за 18 січня 2012. Процитовано 14 березня 2011.
    6. (англ.)Asian News. Asiaviews. Архів оригіналу за 1 лютого 2013. Процитовано 27 квітня 2010.
    7. (англ.)Floods in DKI Jakarta Province, updated 19 February 2007 Emergency Situation Report No. 6. ReliefWeb. 19 лютого 2007.
    8. (англ.)1996 2007 Global Register of Major Flood Events. Dartmouth Flood Observatory. Dartmouth College.
    9. (англ.)Asia. Bloomberg. 4 лютого 2007. Архів оригіналу за 14 жовтня 2007. Процитовано 27 квітня 2010.
    10. (англ.)Three killed, 90,000 evacuated in Jakarta floods: officials — Yahoo! News
    11. (англ.)Disease fears as floods ravage Jakarta
    12. (англ.)Jakarta Flood Feb 2007 " (Geo) Information for All
    13. (англ.)2007 Global Register of Major Flood Events, Dartmouth Flood Observatory, 1 May 2008
    14. (англ.)Jakartans lament the sorry state of the capital's rivers Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.. The Jakarta Post, Jakarta. May, 20, 2011
    15. (індонез.)Minister: Jakarta East Flood Canal accomplished in 2011. Waspada.co.id (30 November 2010). Retrieved on 12 June 2011.
    16. (індонез.):: Wartakotalive.com | Berita: Kali Ciliwung Disodet Архівовано 26 березня 2012 у Wayback Machine.. Wartakota.co.id (14 April 2010). Retrieved on 12 June 2011.
    17. (англ.) http://www.thejakartapost.com/news/2011/07/27/dutch-study-new-dike-jakarta-bay.html
    18. Jakarta Climate Guide. weather2travel.com. Архів оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 28 листопада 2009.
    19. Average Conditions Jakarta, Indonesia. BBC Weather. Архів оригіналу за 6 березня 2012. Процитовано 27 березня 2011.
    20. Leo Suryadinata, Evi Nurvidya Arifin and Aris Ananta. Indonesia's Population: Ethnicity and Religion in a Changing Political Landscape. ISEAS–Yusof Ishak Institute, 2003, p. 19: TABLE 1.2.13. Ethnic Groups of Indonesian Citizens: Jakarta, 2000
    21. Kewarganegaraan, Suku Bangsa, Agama, dan Bahasa Sehari-hari Penduduk Indonesia. Hasil Sensus Penduduk 2010 (індонез.)
    22. (англ.)Jakarta holds historic election. BBC News (BBC). 8 серпня 2007.
    23. (англ.)Central Jakarta Profile. The City Jakarta Administration. Jakarta.go.id. Архів оригіналу за 11 вересня 2009. Процитовано 19 грудня 2009.
    24. (англ.)East Jakarta Profile. The City Jakarta Administration. Jakarta.go.id. Архів оригіналу за 14 жовтня 2009. Процитовано 19 грудня 2009.
    25. (англ.)North Jakarta Profile. The City Jakarta Administration. Jakarta.go.id. Архів оригіналу за 13 вересня 2009. Процитовано 19 грудня 2009.
    26. (англ.)South Jakarta Profile. The City Jakarta Administration. Jakarta.go.id. Архів оригіналу за 5 липня 2009. Процитовано 19 грудня 2009.
    27. (англ.)West Jakarta Profile. The City Jakarta Administration. Jakarta.go.id. Архів оригіналу за 11 вересня 2009. Процитовано 24 лютого 2010.
    28. (англ.)"Thousand Island" Profile. The City Jakarta Administration. Jakarta.go.id. Архів оригіналу за 16 червня 2009. Процитовано 19 грудня 2009.
    29. Jakarta in Figures. Statistics DKI Jakarta Provincial Office, Jakarta. 2008.
    30. (англ.)Profile | Universitas Indonesia. Ui.ac.id. Архів оригіналу за 1 лютого 2013. Процитовано 27 квітня 2010.
    31. (англ.)Print Artikel. Majalah-farmacia.com. Архів оригіналу за 14 липня 2011. Процитовано 27 квітня 2010.
    32. (англ.)Jakarta International Multicultural School. Jimsch.org. Архів оригіналу за 22 лютого 2011. Процитовано 14 березня 2011.
    33. (англ.)Welcome to Australian International School Indonesia. Ais-indonesia.com. Процитовано 14 березня 2011.
    34. (англ.)Welcome to New Zealand International School. Nzis.net. Архів оригіналу за 1 лютого 2013. Процитовано 14 березня 2011.
    35. (англ.)Sekolah Pelita Harapan. Sph.edu. Архів оригіналу за 20 жовтня 2009. Процитовано 14 березня 2011.
    36. Traditional transport in Jakarta

    Посилання
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.