Едмунд Зентара

Едмунд Ян Зентара (пол. Edmund Jan Zientara; нар. 25 січня 1929, Варшава, Польща — пом. 3 серпня 2010[1]) — польський футболіст, тренер та спортивний діяч, виступав на позиції нападника та півзахисника. Син Александра, солдата АК, який загинув під час варшавського повстання, та Вікторії з роду Сулінських. Генеральний секретар ПЗПН (1991—1995).

Едмунд Зентара
Едмунд Зентара
Едмунд Зентара (1970)
Особисті дані
Повне ім'я Едмунд Ян Зентара
Народження 25 січня 1929(1929-01-25)
  Варшава, Польща
Смерть 3 серпня 2010(2010-08-03) (81 рік)
  Варшава, Польща
Поховання Bródno Cemeteryd
Зріст 170 см
Вага 69 кг
Громадянство  Польща
Позиція нападник, півзахисник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1947—1950 «Полонія» (В) 30(0)
1950—1952 «Легія» 22(0)
1952 «Люблянка» ?(?)
1953—1955 «Гвардія» (В) 64(3)
1956—1962 «Легія» 135(3)
1962—1965 «Марібірнонг Полонія» 58(11)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1950—1961  Польща 40 (1)
Тренерська діяльність**
СезониКомандаМісце
1969—1971
1972—1975
1975—1977

19??—1981
1983—1984
1984—1987		 «Легія»
«Погонь» (Щ)
Сталь (М)
АЕЛ (Лімасол)
«Пезопорікос»
«Вісла» (Кр)
Польща U-21
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Могила Едмунда Зінтари на бродновському цвинтарі

Життєпис

Вихованець варшавської «Полонії». Найкращі роки своєї кар'єри провів у «Легії». Виступав у ній протягом 12 років, з 1950 по 1962 рік. Разом з «Легією» виграв чемпіонат та кубок Польщі (обидва трофея — у 1956 році).

Дебютував у футболці «військовиків» 19 листопада 1950 року в матчі з познанським «Лехом». Останній поєдинок у футболці «Легії» провів 1 квітня 1962 року (проти «Краковії»). Грав також у варшавській «Полонії», «Люблянці», «Гвардії» (Варшава) та «Марібірнонг Полонії» з Мельбурна. У складі «Легії» зіграв 169 матчів, відзначився 3-а голами. На момент виступів у столичній команді мав зріст 170 см та вагу 69 кг. Окрім Яцека Магери, єдиний гравець «Легії», який виграв польський чемпіонат як футболіст і тренер. Потрапив до галереї слави «Легії» (Варшави).

Капітан збірної Польщі (19 матчів). Зіграв у ній 40 матчів. Учасник Олімпійського турніру в Римі (1960), де зіграв 3 матчі.

Зіграв на матчі-відкритті стадіону «Камп Ноу» в Барселоні. Збірна Польщі під назвою «збірна Варшави» програла «Барселоні» з рахунком 2:4.

Починаючи з сезону 1972/73 років протягом 3 років очолював «Погонь» (Щецин). У другій половині 70-х років тренував також Сталь (Мелець), яку у 1976 році привів до перемоги в чемпіонаті Польщі. Виховав цілу низку відомих гравців, серед яких зокрема й Казімеж Дейна.

У 1999 році відзначився Офіцерським Хрестом Ордену Відродження Польщі[2].

7 серпня 2010 року був похований на варшавському Бродновському цвинтарі[3]. Місце поховання.

Примітки
  1. Zmarł legendarny polski piłkarz i trener. Процитовано 2010–08–03.
  2. M.P. 2000 nr 11 poz. 202
  3. Piłkarska Warszawa pożegnała swoją legendę

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.