Ед Весткотт

Джеймс Едвард Весткотт (20 січня 1922 — 29 березня 2019 року) — американський фотограф, відомий своєю роботою з урядом Сполучених Штатів в Ок-Ріджі, штат Теннессі, під час «Манхетенського проекту» та Холодної Війни.

Ед Весткотт
Народився 20 січня 1922(1922-01-20)[1]
Чаттануга, Теннессі, США[2][1]
Помер 29 березня 2019(2019-03-29)[2][1] (97 років)
Ок-Рідж (Теннессі), Андерсон, Теннессі, США[1]
Країна  США
Діяльність фотограф, науковий ілюстратор

Будучи одним з небагатьох людей, якому дозволили користуватися камерою на території Ок-Рідж під час «Манхетенського проекту», він створив головний візуальний запис про будівництво та експлуатацію виробничих потужностей в місті та про цивільне життя в закритому співтоваристві.[3]

Раннє життя та кар'єра

Уесткотт як молода людина

Ед Весткотт народився 20 січня 1922 року в Чаттанузі, штат Теннессі, батьки — Джеймі і Люсіл Весткотт переїхали до Нэшвіла, коли Ед був ще дитиною.[4] Коли Хлопець почав проявляти інтрес до фотографування, його батько економив протягом цілого року,0}щоб придбати сину камеру Foth Derby, яка коштувала 25 доларів. Цей подарунок в часи Депресії Велика депресія Велика депресія став для хлопця початком його майбутньої кар'єри. У підлітковому віці він почав займатися розробкою фільму для друзів і сусідів, а також працював у декількох портретних студіях Нешвіля.[5]У 1941 році він приєднався до інженерного корпусу армії США ,[6] як фотограф у корпусі «Нашвілл». Його посилали у різні регіони створювати фотографічну документацію гребель, Дамба, місце в Теннессі, яке пізніше стало табором військовополонених, а також аеропорт та інші об'єкти у Форт-Кемпбеллі на кордоні штату Кентуккі .[4][7][8]

Фотограф під час «Мангетенського проекту» та подальше життя

У грудні 1942 року армійський корпус відправив 20-річного Уесткотта на Clinton Engineer Works в секретній частині Ок-Ріджу.[7]

By November 1942, work was nearing completion on army camps, air bases, dams and enemy internment camps in seven southern states where I photographed many areas for site selection and construction progress reports for the US Corps of Engineers. I was one of the last of the 10 cameramen to leave the Nashville District office of the Corps of Engineers and the only one to accept a transfer with the engineers. Having a choice of a project in Alaska or a new job starting near Knoxville that would take a predicted five years to complete, I selected Knoxville.[9]

Весткотт був 29-м співробітником, якого найняли на роботу під час «Манге́ттенського прое́кту» в Ок-Ріджі,[5][10] де він працював офіційним урядовим фотографом з 1942 по 1966 рік. Протягом майже усієї Другої світової війни Ед співпрацбвав з компанією «Roane-Anderson» підписавши договір з армійським корпусом. Крім фотографування будівель та механічних приладів виробничих потужностей X-10 , K-25 , Y-12 і S-50 , він фотографував життя мирних жителів в місті для щотижневої газети, яка підтримується армією, «Oak Journal» . Всі фотографії під час війни Уесткотта були зроблені або з використанням графіки Speed, або камери 8 × 10 Deardorff .[11]Деякі його фотографії з'являлися в засобах масової інформації під оголошенням першої атомної бомби та секретного проекту, які він створив.[3][12] За кілька тижнів до бомбардування Хіросіми і Нагасакі в серпні 1945 р. 18 його фотографій були таємно оприлюднені. Фотографії швидко розсекретили та розповсюдили як частину матеріалів для журналістів. Він також відредагував фільм, створений йго командою з оцінювання збитків в лабораторії.[4] Знадобилося три дні, щоб роздрукувати їх; охоронці захищали камеру протягом цього часу[13]

У червні 1945 року Уесткотт знову став співробітником армії, а в післявоєнні роки перейшов на роботу в Комісію з атомної енергії США (AEC) після її утворення в 1946 році.[3] У 1966 році він був призначений в штаб-квартиру АЕЦ поблизу Вашингтона, округ Колумбія, та в інших агенціях (Управління енергетичних досліджень і розвитку і Департамент енергетики) до виходу на пенсію в 1977 році. Він фотографував атомні електростанції по всій території США.[4][12]

Уесткотт працював у темній кімнаті інженерних робіт Клінтона в 1945 році

Протягом 35-річної професійної кар'єри Уесткотта в його обов'язки входило створення фотографічної документації відомих людей, включаючи вчених «Манге́ттенського прое́кту» Дж. Роберта Оппенгеймера , Артура Комптона, Гленна Сіборга, Ванневара Буша, Ернеста О. Лоуренса та Джеймса Брайанта Конанта, генералів армії США Леслі Гроувса, Максвелл Тейлора і Кеннет Ніколса, адмірала Хаймана Рікковера, військового секретаря Роберта П. Паттерсона, американських сенаторівЕстеса Кефаувера і Кеннета Маккеллара з штату Теннессі і Роберта Тафта з штату Огайо, директора Теннессі Веллі Ауторіт та голову АЕЦ Давида Лілієнталя та кількох президентів США .[3][3][12][14]

Фотопртрет наукового директора «Манге́ттенського прое́кту» Оппенгаймера, зроблений в лютому 1946 року, є широко відомий за майстерне відображення справжніх рис директора. Коли фотограф зустрівся з Оппенгеймером, він дізнався, що фізик хоче сигарети, але не має достатньо грошей Монета. Оппенгеймер зміг купити одну сигарету, взявши гроші в Еда, та одразу закурив. Тоді Уесткотт зловив кадр — фізик, що сидів поруч з каміном в гостьовому домі Оук-Рідж, утримуючи в руці щойно запалену сигарету.[15]

Незважаючи на таку неформальну ситуацію, професор Університету Теннессі Болдуін Лі зазначає, що фотографія не була раптова, а навпаки спланована. За словами Лі, Уесткотт доручив Оппенгеймеру сісти ніби «злегка прискіпливо» і нахилитися вперед, а тоді сфотографував з такого ракурсу, що «змушує глядача фізично дивитися на людину», таким чином підкреслюючи важливість зображення. Критик Лі також каже, що погляд Оппенгеймера, здається, не спрямований ніде в кімнаті, а навпаки, наведений на «щось дуже далеке і те, що тільки він може бачити».[16]

Виставки та публікації

Майже усі плоди роботи Еда Весткотта були індетифіковані одразу, і частина залишалася класифікованою протягом багатьох років, а доступ до його робіт зараз практично необмежений.[14] У Національному архіві у Вашингтоні, округ Колумбія, зберігаються близько 5000 негативів .[4] Його фотографії часто виставлялися без підпису його як фотографа на виставках про"Манге́ттенський прое́кт"[14]Перша музейна виставка, присвячена роботі Весткотта, відбулася в Дитячому музеї Ок-Рідж у 1981 році під назвою «Оук-Рідж 1943—1947: 20 фотографій Едварда Весткотта». У 2005 році в Мистецькій галереї ім. Юінга в Університеті Теннессі в Ноксвілле відбулася виставка його фотографій під назвою «Через об'єктив Ед Весткотта: фотографічна історія таємного міста Другої світової війни». У Американському музеї науки і енергетики та в Дитячому музеї Ок-Ріджа є експонати, присвячені Весткоту та його роботам[11][17] а також там виставляють його фотографії як частину експонатів про історію міста. Ряд робіт з виставки в галереї Юінга тепер є музейним експонатом.[18]

Фотографію супермаркету Оук-Ріджі, створену Весткоттом у 1945 році, «Tulip Town Market, Grove Centre», було представлено Національним архівом у рамках виставки 2005—2006 рр. «Шлях, яким ми працювали».[19][20] Колекції фотографій «Оук-Рідж» Уесткотта були опубліковані в каталозі експозиції галереї Юінга (University of Tennessee, 2005; ISBN 0-9761663-1-3) і в книзі «Oak Ridge» Еда Весткотта (Arcadia Publishing , 2005; ISBN 0-7385-4170-2 , ISBN 978-0-7385-4170-9). Фотографії Весткота про зміну охорони Y-12 під час «Манге́ттенського прое́кту»20 feet (6,1 m) 50 feet (15 m) відображаються на стіні кафетерію Національного комплексу ядерної безпеки Y-12.

Особисте життя

Усе своє життя Весткотт провів в Ок-Ріджі. Він був одружений з Естер Сейгентал Уесткотт протягом 56 років. У них було п'ять дітей.[4][21] Його онук Філ працює фотографом на Алясці в Службі Національних парків, де проводить зйомки наслідків глобального потепління . У 2005 році Уесткотт переніс інсульт, який завадив його промові.[13] Торговий центр в Ок-Ріджі «Kroger Marketplace», що відкрився в 2014 році, назвав «Westcott Center» на його честь.[22]Весткотт помер 29 березня 2019 року в Ок-Ріджі, у віці 97 років.[23]

Галерея

Примітки

  1. https://www.nytimes.com/2019/04/09/obituaries/ed-westcott-97-dead.html
  2. https://eu.knoxnews.com/story/opinion/columnists/2019/01/20/without-ed-westcott-secret-city-would-have-stayed-secret/2536301002/
  3. Welsh, Teresa Smith. The Early Photography of Ed Westcott from the Manhattan Project to the Cold War, 1942–1959 (Online exhibit). Knoxville: University of Tennessee. Архів оригіналу за 30 квітня 2014.
  4. Smith, D. Ray (21 лютого 2006). Ed Westcott – Oak Ridge Photographer Extraordinaire. The Oak Ridger.
  5. Болдуін Лі (2005), «Джеймс Едвард Весткотт: фотограф», в: Через об'єктив Еда Весткотта, історія фотографій таємного міста Другої світової війни , Університет Теннессі. ISBN 0-9761663-1-3 . сторінка не вказана
  6. Majors, Beverly (3 лютого 2012). Picture this! Famed photog celebrates 90th birthday. The Oak Ridger. Процитовано 31 липня 2015.
  7. Lee, Baldwin (2005). James Edward Westcott: Photographer. Through the Lens of Ed Westcott, A Photographic History of World War II's Secret City (University of Tennessee). с. 15. ISBN 0-9761663-1-3.
  8. Yates, Sam (2005). The Coincidence of Ed Westcott and Oak Ridge, Tennessee. Through the Lens of Ed Westcott, A Photographic History of World War II's Secret City (University of Tennessee). с. 10. ISBN 0-9761663-1-3.
  9. Smith, D. Ray (2 травня 2006). Eyewitness to the Death of John Hendrix. The Oak Ridger.
  10. Ed Westcott (2005) Oak Ridge, Arcadia Publishing, ISBN 0-7385-4170-2 , ISBN 978-0-7385-4170-9 . сторінка не вказана
  11. AMSE Opens Westcott Photo History Exhibit. American Museum of Science and Energy. 16 липня 2009. Архів оригіналу за March 7, 2012. Процитовано 29 січня 2011.
  12. Scope and Content of Photographs of Construction, Facilities, and Community Life at Oak Ridge and Other Manhattan Project Sites (1943–1946), Accession Number NN3-434-91-2. National Archives and Records Administration. 29 січня 2011.
  13. Barrett, Chris (14 листопада 2012). Ed Westcott's Secret City Photos - Seventy years out, the world remembers the Manhattan Project through the artful efforts of a gifted young photographer. Metro Pulse. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 31 липня 2015.
  14. Сам Йейтс (2005), «Збіг Еда Весткотта та Ок-Рідж, штат Теннессі», у: Через об'єктив Еда Весткотта, Фотографічна історія Таємного міста Другої світової війни , Університет Теннессі. сторінка не вказана
  15. Munger, Frank (30 червня 2010). Oppenheimer. Knoxville News-Sentinel. Архів оригіналу за March 5, 2012.
  16. Болдуін Лі (2005), «Джеймс Едвард Весткотт: фотограф», в: Через об'єктив Еда Весткотта, історія фотографій таємного міста Другої світової війни , Університет Теннессі. ISBN 0-9761663-1-3 . сторінка не вказана
  17. Exhibits. Children's Museum of Oak Ridge. Архів оригіналу за February 9, 2012. Процитовано 29 січня 2011.
  18. Through the Lens of Ed Westcott: Photographic History of World War II's Secret City. Kingsport, Tennessee: Kingsport Arts. 5 листопада 2007. Архів оригіналу за 17 березня 2012.
  19. Bustard, Bruce I. (2005). The Way We Worked. Prologue (magazine) (National Archives and Records Administration) 37 (4, Winter 2005).
  20. The Way We Worked: Photographs from the National Archives. National Archives and Records Administration. 2007. Процитовано 29 січня 2011.
  21. Болдуін Лі (2005), «Джеймс Едвард Весткотт: фотограф», в: Через об'єктив Еда Весткотта, фотографічна історія Таємного міста Другої світової війни , Університет Теннессі. ISBN 0-9761663-1-3 . сторінка не вказана
  22. Bob Fowler (7 травня 2013). New retail center to be named after famed photographer Westcott. Knoxville News Sentinel.
  23. Smith, Donna; Smith, D. Ray (29 березня 2019). Manhattan Project photographer Ed Westcott dies at 97. The Oak Ridger. Процитовано 29 березня 2019.
  24. Majors, Beverly (23 грудня 2013). Westcott 'Boot'ed; Epitomizes person 'Muddy Boot' created for. The Oak Ridger.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.