Супермаркет
Суперма́ркет — велика універсальна крамниця самообслуговування, що пропонує у продаж бакалійних та домогосподарських товари (таким чином поєднуючи у собі функції універмагу та універсаму). На відміну від гіпермаркету у супермаркеті присутність продовольчих і господарських товарів є більша.[джерело?]
Супермаркети — крамниці самообслуговування із широким асортиментом продуктів харчування та непродовольчих товарів. Супермаркети пропонують набагато менший асортимент непродовольчих товарів, ніж гіпермаркети. Касові столи для гіпермаркетів і супермаркетів розташовуються централізовано на виході.[1]
Супермаркет — різновид універсальної крамниці самообслуговування з торговою площею від 400 кв. м до 2499 кв. м, у якому покупцю пропонується не менш двох тисяч найменувань продовольчих товарів, широкий асортимент непродовольчих товарів, а також пропонуються додаткові послуги населенню, зокрема – стоянка автотранспорту, послуги з харчування, комплектування подарункових наборів тощо).[2]
Основною метою супермаркету є задоволення особистих потреб споживача. Пропонуючи широкий спектр товарів першої необхідності, супермаркети є відмінною альтернативою стихійним ринкам та спеціалізованим крамницям. Через широкий ассортимент товарів народного споживання супермаркети в багатьох випадках витісняють звичайні продуктові крамниці.
Історія
Супермаркет є американським винаходом, який належить Майклу Каллену — адміністратору бакалійної крамниці в м Геррін (Іллінойс). У 1930 році Каллен відкрив перший супермаркет у приміщенні колишнього гаража, при якому для зручності покупців була безкоштовна стоянка автомобілів. Через два роки Каллен володів вісьмома такими крамницями з виручкою 6 млн доларів на рік.
Перші крамниці, як правило, розташовувалися в переобладнаних промислових будівлях у віддалених районах. Головна перевага супермаркетів — низькі ціни. Протягом 1940-х і 50-х років вони стали головним каналом збуту продуктів харчування в Сполучених Штатах, а в 1950-х роках вони поширилися по більшій частині Європи.
Величезним стимулом розвитку супермаркетів послужив винахід в 1937 році власником супермаркету в Оклахомі Сільваном Голдманом металевих візків на коліщатках для продуктів замість ручного кошика.
У післявоєнний період в США, через брак продуктів харчування, спорожнілі полиці крамниць стали заповнювати предметами гігієни та косметики. Покупці вітали появу нових видів товарів, і згодом супермаркети стали продавати такі речі, як господарське приладдя, грамофонні платівки, вітальні листівки і навіть одяг. У цей час нові супермаркети стали будувати в передмістях великих міст, де ініціаторами виступали незалежні підприємці, пов'язані з кооперативами, постачальними торговий ринок харчовими продуктами. Кооперативи постачали їм продукти за низькими цінами, тому вони могли продавати їх у своїх крамницях за тими ж цінами, що і їх великі конкуренти — мережі крамниць, надаючи покупцеві не менше зручностей. Багато з цих поодиноких крамниць згодом розрослися в місцеві мережі.
Характерною рисою супермаркетів стало збільшення асортименту товарів і торгової площі. Якщо в 50-х рр. площа супермаркету в США в середньому становила 2000 кв.м. і 6000 найменувань товарів, то в 60-70-х рр. — 2800 м² і асортимент до 8000 найменувань. У сучасному супермаркеті пропонується до 25000 найменувань товарів, і щорічно з'являється 8000 нових товарів. Техніка змінила зовнішній вигляд і характер супермаркету: були встановлені системи кондиціонування повітря, вхідні двері автоматично відкриваються і закриваються, продукти просуваються до касира по стрічковому транспортеру.
Поява нового пакувального матеріалу допомогла введенню самообслуговування в овочевому та молочному відділах; відкриті морозильники сприяли розширенню асортименту заморожених продуктів; в хлібному відділі розширився асортимент хлібобулочних виробів, що випікаються на місці. З'явився гастрономічний відділ, де можна купити готові закуски. Останнім важливим нововведенням були комп'ютери. Рахункову касу почав замінювати комп'ютер, який розшифровує спеціальний штрихкод на етикетці продукту. Комп'ютери підвищили продуктивність, прискоривши роботу касирів і зменшивши кількість помилок, а також скоротили витрати крамниці, реєструючи просування продукту і проводячи швидку інвентаризацію.
Покупки в супермаркетах і гіпермаркетах зазвичай робляться на тиждень вперед, оскільки вигідніше купувати продукти у великих кількостях.
Деякі фірми стали відкривати супермаркети з обмеженим асортиментом товарів і спрощеним обслуговуванням (дискаунтери): асортимент таких крамниць не перевищує 500 видів продуктів, що не псуються.
Інші підприємці, прагнучи збільшити збут, навпаки, пропонують клієнтам ще більші зручності. Вони збільшили розміри супермаркетів майже до 5000 кв.м. і забезпечили ще більш широкий вибір продуктів харчування, напоїв та інших товарів. Їх мета — охопити більшу територію, ніж це вдавалося зробити звичайним продуктовим супермаркетам.
З'явилися комбіновані крамниці: супермаркети та аптеки, які теж повинні залучати покупців і підвищити суму окремих операцій.
Все більше людей віддають перевагу екологічно чистим продуктам. З 1990 року в США виробники зобов'язані поміщати на етикетках повну інформацію про якість продуктів (калорійність, загальна кількість жиру, солі, холестерину, вуглеводів, цукру, білка), а також рекомендована кількість продукту для разового споживання. На швидкопсувних продуктах позначається крайня дата споживання або продажу. Каси в супермаркетах обладнуються лазерними пристроями сканування, що миттєво зчитують назву і ціну розфасованого товару. Щоб не створювалися черги в «години пік», багато супермаркетів штучно «розсмоктують» їх, надаючи пенсіонерам знижки на покупки в буденні дні в певні години. На покупках в супермаркеті можна заощадити, якщо скористатися спеціальним талоном на знижку з встановленим строком дії. Ці талони, що заохочують покупця, часто їх надсилають поштою постійним або потенційним клієнтам. У ряді випадків талон (купон) припускає додаткову покупку на конкретну суму. Купівлю продуктів можна здійснити по телефону або замовити на сайті інтернет-супермаркету з доставкою додому. У ряді випадків таку зручність не вимагає додаткової оплати.
Див. також
Примітки
- Методологічні положення щодо організації робіт за Програмою міжнародних зіставлень 2017 року, затверджені Наказом Державної служби статистики України від 27.06.2018 № 113
- Інструкція щодо заповнення форм державних статистичних спостережень стосовно торгової мережі та мережі ресторанного господарства затверджена Наказом Держкомстату України від 24.10.2005 № 327