Екзамен (оповідання, 1884)

«Екзамен» — оповідання Бориса Грінченка 1884 року. Зображується жалюгідний стан сільської школи, залежність учителів від інспекторів-нездар та непедагогічність навчання українських дітей чужою для них російською мовою.

«Екзамен»
Обкладинка оповідання
Жанр оповідання
Автор Борис Грінченко
Мова українська
Опубліковано 1884 рік

Сюжет

Оповідання можна поділити на дві частини. Перша — очікування приїзду до Тополівської школи члена шкільної ради, який має прийняти у старших учнів екзамен на «свідоцтво». Друга ж частина повністю зосереджена на інспекторові Куценку, якого Грінченко зображує у сатиричному світлі.[1]

Образ члена шкільної ради

Інспектор зображений як «значна особа», яка здійснює «компетентну перевірку» в одній з сільських шкіл:

«Пан Куценко років 25-30 був волосним писарем, а жінка його торгувала бакалією. І в писарстві, і в крамарстві йому так пощастило, що через десять років він мав уже свою крамницю в повітовому місті і, потроху посуваючись угору, зробився з писаря значною особою в місті. Недавнечко він був міським головою, а тепер директором повітового банку, що через його ж шахрайства незабаром мав впасти, і разом він — член земської управи і шкільної ради,— тим і їздить він по сільських школах на екзамени яко голова "екзаменаційної комісії". »

Удаючи із себе пана, інспектор Куценко змішує російські та українські слова, а сама його мова характеризується невмінням правильно будувати речення, алогізмом. Строгість виконання інспектором своїх обов'язків раптово зникає після пропозиції батюшки «закусить», де під горілку має підписатися екзаменаційний протокол.[2]

Примітки

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.