Еколого-геодинамічне картування

Еколого-геодинамічне картування — різновид (напрямок) еколого-геологічного картування. Особливу увагу приділяє розробці моделей природних факторів розвитку геологічного середовища, так як техногенне навантаження зазвичай накладається на певний природний фон. В даному картуванні передбачено вивчення ендогенних факторів (зазвичай землетрусів, вулканічних вивержень, зміщення земної поверхні) і екзогенних. У числі найбільш вивчених структур є розлом Сан-Андреас, швидкість зсуву по якому при землетрусах сягає 3 см на рік. Дослідження, які проводилися в районі Ашхабада (1948), Спітака (1988), на інших вірменських полігонах, показали можливість широкого використання дистанційних зйомок Землі. Прикладом ще однієї карти такого типу може бути нанесення площ виливу лав різного віку в районах діючих вулканів. У групі екзодінамічних процесів і карт предметом картування є зсуви, карст, суфозія, руслова і бічна ерозія, площинний змив, абразія, а також виділення і вивчення площ багаторічної мерзлоти.

Див. також

Література

  • Адаменко О. Екологічна геологія: підручник / О. Адаменко, Г. Рудько. — К.: Манускрипт, 1998. — 348 с.
  • Белоусова А. П. Экологическая гидрогеология: учебник для вузов / А. П. Белоусова, И. В. Гавич, А. Б. Лисенков, Е. В. Попов. — М.: Академкнига, 2006. — 397 с.
  • Рудько Г. Екологічний моніторинг геологічного середовища: підручник / Г. Рудько, О. Адаменко. — Львів: Видав. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2001. — 260 с.
  • Товажнянський Л. Л. Управління природоохоронною діяльністю: навч. посібник / Л. Л. Товажнянський, Ю. Г. Масікевич, В. Д. Солодкий та ін. — Х.: НТУ «ХПІ», 2002. — 304 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.