Експериментальний цех петриківського розпису

Експериментальний цех петриківського розпису — підприємство, спеціалізоване з виробів прикрашених петриківським розписом, що існувало в Петриківці протягом 1970—1998 років.

Експериментальний цех петриківського розпису
Тип фірма
Спеціалізація петриківський розпис
Наступник(и)
(спадкоємці)		 Центр народного мистецтва «Петриківка»
Засновано 1970
Закриття (ліквідація) 1998
Штаб-квартира Петриківка
Ключові особи Ф. С. Панко

Історія

У 1970 році відомий майстер петриківського розпису Федір Савович Панко залишив посаду головного художника Фабрики петриківського розпису «Дружба» і разом з декількома іншими художниками цього підприємства заснував новий заклад — Експериментальний цех петриківського розпису при Дніпропетровському художньо-виробничому комбінаті Дніпропетровської організації Національної спілки художників України. В той час як фабрика розпису була розташована на околиці селища, Експериментальних цех розмістився в новій двоповерховій будівлі у центрі Петриківки. На відміну від фабрики розпису, більшість виробів якої створювалося з пресованої тирси, тут переважно виконували розписи на виробах з дерева (вкриваючи їх лаком після розпису) та на папері, причому значною частиною на світлому тлі, а не на чорному, як це робилося на фабриці. Робота рядових художників Експериментального цеху була більш творчо вільною і різноманітною ніж на фабриці, де більшість рядових майстрів займалися переважно багаторазовим копіюванням робіт провідних художників підприємства, і при цьому заробітна плата була суттєво вищою.[1]

Крім засновника тут працювали також такі відомі майстри як Ганна Ісаєва, Надія Шулик, Ніна Турчин, Андрій Пікуш, Марія Пікуш, Тетяна Гарькава, Валентина Дека, Лідія Булавін, Марія Яненко, Наталія Статива-Жарко, Валентина Панко, Галина Назаренко, Олена Ярмолюк та інші.[2]

У 1998 році на базі колективу та будівлі Експериментального цеху петриківського розпису було створено новий заклад — Центр народного мистецтва «Петриківка».

Див. також

Примітки
  1. Валентина Панко: «Петриківкою» все більше цікавляться у містах. «Рукотвори». Архів оригіналу за 19 червня 2015. Процитовано 19 березня 2017.
  2. Петриківка: Альбом репродукцій. Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 2011. 232 с.

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.