Панко Федір Савович

Федір Савович Панко (нар. 21 лютого 1924, Петриківка, Царичанський район — †8 жовтня 2007) — український художник, майстер петриківського розпису, заслужений майстер народної творчості України1977).

Федір Панко
Федір Панко за роботою, 1984 р.
При народженні Федір Савович Панко
Народження 21 лютого 1924(1924-02-21)
Петриківка
Смерть 8 жовтня 2007(2007-10-08) (83 роки)
Національність українець
Країна  СРСР Україна
Жанр Декоративно-ужиткове мистецтво
Діяльність художник
Напрямок Петриківський розпис
Вплив Тетяна Пата
Вплив на Валентина Панко
Володимир Глущенко
Ніна Турчин
Віра Тезик
Тамара Кудіш
Анатолій Чернуський
Людмила Горбуля
Тетяна Гарькава
Валентина Дека
Лідія Булавін
Марія Яненко
Наталія Статива-Жарко
Галина Назаренко
Олена Ярмолюк
Діти Панко Валентина Федорівна
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Медаль «За трудову відзнаку»

 Панко Федір Савович у Вікісховищі

Життєпис

Народився в селянській родині в Петриківці Дніпропетровської області. Бажання малювати прокинулось рано, в 5 класі на малюнки здібного хлопчика звернув увагу вчитель-художник, мистецтвознавець Олександр Статива, який заохотив до малювання. Після закінчення неповної середньої школи навчався в Петриківській школі декоративного малювання, де під керівництвом заслуженого майстра народної творчості УРСР Тетяни Пати вивчив мотиви і композиційні принципи петриківського орнаментики. Школа проіснувала до 1941 року, Федір був із останнього випуску школи. Планам вступу на ІІ курс Дніпропетровського училища завадила війна. Остарбайтером був вивезений до Німеччини.

Творчість

Після повернення у 1946 році вперше взяв участь у виставці, присвяченій перемозі над фашизмом. Саме 1946 рік вважається початком його творчої біографії, з цього часу він брав активну участь в обласних та республіканських виставках. Проте за фахом став працювати лише у 1955 році.

19461955 роках працював землевпорядником. Лише з грудня 1955 Федір Савович обійняв посаду художника при Петриківському Будинку культури. В цей період він малював на папері яєчною темперою декоративні панно. Митець не обмежувався традиційними мотивами орнаменту, але і вводив нові мотиви рослин: кульбаби, соняшники, кукурудзу. У 1955 році познайомився з Наталею Глухенькою, яка сприяла появі в обласних та республіканських газетах статей щодо популярізації петриківського розпису та необхідності створення виробництва.

Фабрика «Дружба»

У 1958 об'єднав окремих майстрів і очолив цех підлакового розпису при промисловій артілі вишивальниць «Вільна селянка». Згодом артіль реорганізовується в першу і єдину в Україні та світі фабрику петриківського розпису «Дружба». Сприяв відродженню, визнанню та розквіту традиційного народного живопису. Одночасно з 1958 року 29 років викладав композицію петриківського орнаменту в петриківській філії Дніпропетровської дитячої художньої школи.

З 1960 року продукція фабрики пішла на експорт, Федір Панко став головним художником фабрики.

Федір Панко також працював у галузі стінопису, 1962 він очолював бригаду петриківських майстрів, які розписали інтер'єри Петриківської їдальні, фоє Будинку культури в селі і прохідну на фабриці «Дружба».

Помер 8 жовтня 2007.

Визнання та вшанування

1958 році стає членом Національної спілки художників України.

Творчість художника стало відомим і за межами України. У 1968-69 роках Українське товариство дружби і культурних зв'язків із зарубіжними країнами відправило твори майстра для показу в 10 різних країн світу.

4 листопада 1977 Указом Президії Верховної Ради УРСР присвоєно звання заслуженого майстра народної творчості Української РСР.

20 лютого 1998 р. за вагомий особистий внесок у розвиток української культури і мистецтва, високий професіоналізм нагороджено Орденом «За заслуги» III ст.[1]

Нагороджений медаллю «За трудову відзнаку», а також золотою, срібною та бронзовими медалями ВДНГ[2]

26 грудня 2013 року в приміщенні Будинку культури донькою та майстринею петриківського розпису Валентиною Панко відкрито Музей Федора Панка[3].


Серія картин Ф. Панко "Легенда про петриківську вишню" (1983)

Див. також

Примітки

Джерела та література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.