Ексцепція

Ексцепція — заперечення проти позову; посилання на фактичні обставини або правову норму, що виключає можливість задоволення позову[1].

Ексцепція в римському праві розвинулась у формулярному процесі як витвір преторського права. Обставини, про які заявляв відповідач, могли бути включені у формулу[2] в вигляді ексцепціі. Якщо ці обставини були підтверджені в ході процесу, вони виключали можливість засудження відповідача.

Примітки

Ексцепція // Тлумачення СЛОВНИК.ua
Призначеному для розбору конкретного позову судді формула вказувала, за яких фактичних і юридичних обставин той повинен присудити або звільнити відповідача (si paret... condemnato, si non paret, absolvito - «Якщо виявиться ... присуди, якщо не виявиться ... виправдай»).

Посилання

Ексцепція // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Ексцепція // Тлумачення СЛОВНИК.ua

[2] Призначеному для розбору конкретного позову судді формула вказувала, за яких фактичних і юридичних обставин той повинен присудити або звільнити відповідача (si paret... condemnato, si non paret, absolvito - «Якщо виявиться ... присуди, якщо не виявиться ... виправдай»).