Ела

Ела (івр. אֵלָה‎; грец. Ἠλά; лат. Ela) († 876[1] чи 885 до н. е.[2]) — цар Ізраїльського царства, що правив 2 роки (3Цар 16:8). Син царя Ізраїлю Вааси.

Ела івр. אלה‎
Ела
4-й Цар Ізраїлю
877 — 876 до н. е.
Попередник:	Вааса
Спадкоємець:	Зімрі
Народження:	10 століття до н. е.
Смерть:	10 століття до н. е. Тірца, Муніципалітет Наблусd, Західний берег річки Йордан
Країна:	Ізраїльське царство
Батько:	Вааса

Ела царював у Тірці (місто поблизу від Самарії), як наступник свого батька. Через два роки після сходження на престол, Ела гостював у керуючого палацом Арци (Арси) в його столичному будинку. Його підданий Зімрі — командувач половиною царських колісниць, увійшов до кімнати і вбив царя, після чого проголосив себе царем Ізраїлю. Про те, чи був сам Арца замішаний у змові або виявився випадковим свідком вбивства, а також і про його подальшу долю Біблія замовчує. Вбивство Ела є виповненням пророцта пророка Єгу, сина Хананії, який передбачив, що після смерті Вааса його рід буде припинений за все те зло, яке він творив в очах Бога (3Цар 16:1-6).