Елано

У 2001 році підписав свій перший дорослий контракт з «Сантусом», разом з яким двічі став чемпіоном Бразилії, а також дійшов до фіналу Кубка Лібертадорес у 2003 році, поступившись у двоматчевому фіналі аргентинському «Бока Хуніорс»[3]. У чемпіонському для команди сезоні 2004 року забив 22 голи у національній першості, привернувши до себе увагу нового головного тренера донецького «Шахтаря» Мірчі Луческу.

1 лютого 2005 року, на початку другого кола чемпіонату України 2004/2005 23-річний півзахисник перейшов до лав «донеччан»[4][5]. За деякими повідомленнями в пресі, вартість трансферу склала 10 млн доларів, з яких 7 млн отримав попередній клуб гравця, а 3 млн. — сам Елано, а його зарплата склала 1,2 млн доларів на рік[6].

Дебютував за «Шахтар» 25 березня у домашньому матчі 17-го туру проти луцької «Волині» (3:1), забивши гол уже на 27-й хвилині першого тайму. Всього у складі донецького клубу провів 49 матчів у чемпіонатах України, відзначившись у воротах суперників 14 разів. На початку літа 2007 року у гравця почався конфлікт з головним тренером команди, Мірчею Луческу, на підставі незадоволення першого своїм ігровим часом[7].

2 липня 2007 року підписав чотирирічний контракт з «Манчестер Сіті», який запропонував «Шахтарю» 8 мільйонів фунтів стерлінгів[8][9]. За «містян» дебютував у матчі 1-го туру чемпіонату Англії проти «Вест Гема» (0:2), на 18-й хвилині віддавши гольовий пас на Роландо Б'янкі[10]. 29 вересня відзначився дебютним голом у футболці «Сіті», реалізувавши штрафний удар на 87-й хвилині та зробивши рахунок 1:3 у виїзному матчі проти «Ньюкасла».

16 серпня 2006 року Елано став першим в історії гравцем вищої ліги України у складі збірної Бразилії, зігравши у товариській грі проти Норвегії. 3 вересня 2006 року він відкрив рахунок забитим голам за національну збірну, відзначившись «дублем» у товариському матчі проти Аргентини (Бразилія перемогла з рахунком 3-0).

Тренерський шлях Елано розпочався у 2017 році, коли він увійшов до тренерського штабу «Сантуса».

4 липня того ж року йому було доручено виконувати обов'язки головного тренера команди після відставки Дорівала Жуніора. Під його керівництвом клуб зіграв два матчі, перемігши спочатку «Ботафого» (1:0)[11], а потім й «Атлетіку Паранаенсі» (2:0)[12], після чого на посаду головного тренера було призначено Левіра Кульпі[13].

Втім, вже 28 жовтня Елано знову став виконуючим обов'язки, так як Кульпі було звільнено[14]. Елано працював на цій посаді до 31 грудня, привівши клуб до третьої позиції у національній першості. 31 грудня він подав у відставку за власним бажанням[15].

7 серпня 2019 року його призначили головним тренером нижчолігового «Інтернасьйонал Лімейра», у якому він виступав на юнацькому рівні[16]. Під керівництвом Елано клуб вилетів у другий дивізіон чемпіонату штату Сан-Паулу, тож по завершенні сезону 2019/2020 він пішов з команди[17].

27 серпня 2020 року Елано очолив «Фігейренсе», який виступав у Серії В[18]. 13 листопада того ж року подав у відставку після поразки від салвадорської «Віторії» з рахунком 3:0[19].

26 квітня 2021 року був призначений головним тренером клубу Серії D, четвертого за значущістю дивізіону країни ― «Ферровіаріа» (Араракуара)[20].

• Елано на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Елано на сайті transfermarkt.com (англ.) (нім.) (італ.) (ісп.) (порт.) (пол.) (нід.) (як гравець)
• Елано на сайті transfermarkt.com (англ.) (нім.) (італ.) (ісп.) (порт.) (пол.) (нід.) (як тренер)
• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
• Візитка на terrikon.dn.ua, неофіційному сайті «Шахтаря» (рос.)
• Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
• Статистика виступів гравця на сайті allplayers.in.ua
• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)