Елваш
Е́лваш (порт. Elvas; МФА: [ˈɛɫ.vɐʃ][1]) — муніципалітет і місто в Португалії, в окрузі Порталегре. Розташований у східній частині країни, на теренах історичної португальської провінції Алентежу. Належить до Порталегрівсько-Каштелу-Бранківської діоцезії Католицької Церкви в Португалії. Права міського самоврядування має з 1229 року. Поділяється на 7 парафій. За адміністративним поділом чинним до 1976 року був складовою провінції Верхнє Алентежу. Площа муніципалітету — 631,29 км²
Е́лваш | |||
---|---|---|---|
| |||
Вигляд старого міста | |||
Країна: | Португалія | ||
• Регіон: | Алентежу | ||
• Провінція: | Верхнє Алентежу | ||
• Округ: | Порталегре | ||
Площа: | 631.29 км² | ||
Населення: | 23 078 ос. (2011) | ||
• Густота: | 36,56 осіб/км² | ||
Самоврядування: | 1229 | ||
Індекс: | 7350 | ||
Часовий пояс: | UTC+0, +1 (влітку) | ||
Код LAU: | 1207 | ||
Офіційний сайт | |||
, населення муніципалітету — 23078 ос. (2011); густота населення — 36,56 осіб/км² . Патрон — Ісус Христос. Святковий день муніципалітету — 14 січня. Поштовий індекс — 7350. Код місцевої адміністративної одиниці — 1207. Складова статистичного регіону Алентежу.
Географія
Елваш розташований на сході Португалії, на південному сході округу Порталегре, на португальсько-іспанському кордоні.
Елваш межує на півночі з муніципалітетом Арроншеш, на північному сході — з муніципалітетом Кампу-Майор, на південному сході — з Іспанією, на півдні — з муніципалітетами Аландруал і Віла-Вісоза, на заході — з муніципалітетами Борба і Монфорте.
Історія
1229 року португальський король Саншу II надав Елвашу форал, яким визнав за поселенням статус містечка та муніципальні самоврядні права.
1267 року, за умовами Бадахоського договору між Португаліє та Кастилією, Елваш визнавався португальським володінням.
1382 року в Елваші було укладено мирний договір, який завершив португальсько-кастильську війну 1381—1382 років. Португальський король Фернанду I став союзником кастильського короля Хуана I й обіцяв віддати за кастильського інфанта свою єдину доньку Беатрису.
У 2012 році до списку Світової спадщини об'єктів ЮНЕСКО був внесений Прикордонний гарнізон Елваш і його укріплення[2].
Населення
Кількість мешканців[3] | |||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1864 | 1878 | 1890 | 1900 | 1911 | 1920 | 1930 | 1940 | 1950 | 1960 | 1970 | 1981 | 1991 | 2001 | 2011 | |
17 685 | 19 810 | 20 129 | 21 548 | 22 325 | 23 832 | 24 711 | 29 080 | 29 969 | 28 562 | 22 230 | 24 981 | 24 474 | 23 361 | 23 078 |
Примітки
- European Portuguese: Convert Text to IPA Transcription (довідка).
- Centre, UNESCO World Heritage. Garrison Border Town of Elvas and its Fortifications. UNESCO World Heritage Centre (англ.). Процитовано 3 лютого 2022.
- Instituto Nacional de Estatística (Recenseamentos Gerais da População)
Джерела
- Elvas Portugal: diccionario historico, chorographico, heraldico, biographico, bibliographico, numismatico e artistico / E. Pereira, G. Rodrigues. — Lisboa : J. Romano Torres, 1907. — Vol. III. — P. 128-133.
- Vilhena Barbosa, Inácio de. As cidades e villas da Monarchia Portugueza que teem brasão d'armas : in 3 vol. — Lisboa : Typographia do Panorama, 1860. — Vol. 1. — P. 151-156.