Елейн Мей
Елейн[4] Айва Мей (англ. Elaine Iva May, уроджена Берлін (англ. Berlin); нар. 21 квітня 1932) — американська комедіантка, акторка, сценаристка та кінорежисерка.
Елейн Мей | ||||
---|---|---|---|---|
англ. Elaine May | ||||
Ім'я при народженні | англ. Elaine Iva Berlin | |||
Народилася |
21 квітня 1932[1][2][…] (89 років) Філадельфія, Пенсільванія, США | |||
Громадянство | США[3] | |||
Діяльність | акторка, кінорежисерка, сценаристка, акторка театру, письменниця, драматург, кіноакторка, комікеса, телеакторка | |||
Alma mater | Hollywood High Schoold і Чиказький університет | |||
Роки діяльності | з 1955 — тепер. час | |||
У шлюбі з | Sheldon Harnickd | |||
Діти | Джинні Берлін | |||
IMDb | nm0561938 | |||
Автограф | ||||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Елейн Мей у Вікісховищі |
Життєпис та кар'єра
Народилася у Філадельфії, штат Пенсільванія, в єврейській родині режисера Джека Берліна і актриси Іди Берлін. У дитинстві гастролювала разом з батьком і його трупою з театральними постановками мовою ідиш. Після смерті батька разом з матір'ю переїхала до Лос-Анджелеса.
Закінчила курси акторського мистецтва Марії Успенської, відтак переїхала до Чикаго, де приєдналася до однієї з імпровізованих театральних комедійних труп. Там вона познайомилася з Майком Николсом (Михайлом Пєшковським), разом з яким, у складі дуету «Ніколс і Мей», писали та виконували власні, надзвичайно тоді популярні, комедійні замальовки.
Після розпаду дуету Мей стала успішною сценаристкою та кінорежисеркою: два фільми за її сценаріями, «Небеса можуть зачекати» (1978) і «Основні кольори» (1998), номіновані на премію «Оскар»; серед її режисерських робіт найбільш успішними стали картини «Новий листок» (1971), «Дівчина моїх кошмарів» (1972) та «Іштар» (1987). У «Новому листку» Мей виконала головну жіночу роль, за яку була номінована на премію «Золотий глобус».
Наприкінці червня 2021 року американська Академія кінематографічних мистецтв і наук оголосила про нагороду акторки почесним «Оскаром», спеціальна церемонія відбудеться 15 січня 2022 року[5].
Особисте життя
У 1949—1960 роках була одружена з інженером Марвіном Меем (англ. Marvin May), від якого 1949 року народила дочку Джинні Берлін, що згодом стала актрисою. У 1962—1963 була одружена з ліриком Шелдоном Гарніком (англ. Sheldon Harnick); 1964—1982 — зі своїм психоаналітиком Девідом Рубінфайном (англ. David L. Rubinfine), до його смерті.
Від 1999 перебувала у стосунках із режисером Стенлі Доненом, який помер 21 лютого 2019 року. У 2013 році Донен розповідав, що робив Елейн пропозицію «близько 172 разів».
Примітки
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #139961739 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- Museum of Modern Art online collection
- Елейн — американська вимова імені Elaine, британський варіант — Ілейн.
- Ferme, Antonio; Ferme, Antonio (24 червня 2021). Governors Awards: Samuel L. Jackson, Danny Glover, Elaine May and Liv Ullmann Set for Honorary Oscars. Variety (амер.). Процитовано 4 липня 2021.